Язикоглотковий (IX), блукаючий (X) нерви. Синдроми, дослідження функції

Сторінка 1 з 212

Язикоглотковий нерв (n. glossopharingeus, IX пара). Нерв змішаний, оскільки містить в своєму складі рухові, вегетативні та чутливі волокна, причому чутливі волокна як спеціальної чутливості (смакової), так і загальної чутливості. Відповідно до цього нерв має чотири ядра, які розміщуються в довгастому мозку:

1. Рухове ядро(n. ambiguus), спільне з блукаючим нервом

2. Ядро загальної чутливості (ядро сірого крила), спільне з блукаючим нервом

3. Ядро спеціальної чутливості (ядро одинокого шляху), спільне з проміжним нервом (система лицевого нерву)

4. Вегетативне парасимпатичне ядро (нижне слиновидільне ядро)

Нерв виходить з порожнини черепа крізь яремний отвір. Язикоглотковий нерв забезпечує чутливу іннервацію слизової оболонки верхньої частини глотки, м’якого піднебіння, задньої третини язика і рухову іннервацію м’язів глотки, беручи участь у ковтанні й артикуляції.

Секреторні (парасимпатичні) волокна язикоглоткового нерва закінчуються у привушній слинній залозі, попередньо переключившись на вушному вузлі, де знаходяться другі нейрони парасимпатичної інервації привушної залози. Смакові волокна іннервують задню третину язика.

Блукаючий нерв (n. vagus, X пара). Нерв змішаний, має в своєму складі рухові, чутливі та вегетативні волокна. Відповідно має три ядра:

1. Рухове ядро (n. ambiguus), спільне з язикогорловим нервом

2. Ядро загальної чутливості (ядро сірого крила), спільне з язикогорловим нервом

3. Вегетативне парасимпатичне ядро – спинне ядро блукаючого нерву.

Блукаючий нерв — найдовший з усіх черепних нервів, бо сфера його іннервації поширюється від твердої оболонки головного мозку до ободової сигмоподібної кишки. До речі за таку свою особливість він і отримав назву блукаючого. Виходить з порожнини черепа разом з язикоглотковим і додатковим нервами крізь яремний отвір (foramen jugulare).

Блукаючий нерв має дуже велике значення, оскільки він забезпечує чутливу і вегетативну (парасимпатичну) іннервацію всіх внутрішніх органів, крім органів малого таза; іннервує значну частину травного каналу (до ободової сигмоподібної кишки), серце, м’язову оболонку судин, трахею і легені, залози слизової оболонки стравоходу, шлунка і кишок, печінку, підшлункову залозу, нирки. Чутливі волокна блукаючого нерва іннервують також деякі відділи твердої оболонки головного мозку і зовнішній слуховий прохід з вушною раковиною. Рухові волокна блукаючого нерва забезпечують довільні рухи м’язів глотки, м’якого піднебіння і гортані.

Отже, блукаючий нерв здійснює нервову регуляцію таких життєво важливих функцій, як дихання і серцево-судинна діяльність, а також бере участь у здійсненні актів ковтання і фонації.

Будова ІХ та Х пар черепних нервів


Будова Х пари черепних нервів


Синдроми ураження язикогорлового та блукаючого нервів.

Периферійний параліч і парез м’якого піднебіння розвивається при ураженні периферійного нейрону — рухового ядра і рухових волокон блукаючого і в меншій ступені язиковогорлового нерва. При цьому відмічаються такі симпоти ураження.

При однобічному ураженні нерва: м’яке піднебіння на стороні ураження звисає. При вимові звуків рухливість м’якого піднебіння на стороні ураження зменшена, при повному ураженні м’яке піднебіння нерухоме; голос має носовий відтінок (дисфонія), язичок відхилений в здорову сторону; при спеціальному ларингоскопічному дослідженні голосових зв’язок спостерігається параліч або парез голосової зв’язки на стороні ураження, в уражених м’язах спостерігається атрофія, а при ураженні ядра — і фасцикулярні посмикування.

При двобічному ураженні нерва:

· м’яке піднебіння звисає з обох сторін. При вимові звуків воно нерухоме;

· голос має різко позначений носовий відтінок (дисфонія).

· при паралічі голосових зв’язок голос стає беззвучним, наступає афонія;

· при спеціальному ларингоскопічному дослідженні голосових зв’язок спостерігається двобічний параліч або парез голосових зв’язок;

· різко розладнується акт ковтання — рідка їжа і пиття попадає в ніс або гортань (дисфагія);

· в уражених м’язах спостерігається атрофія, а при ураженні ядер — фібрілярні посмикування.

Ураження IX—X пар ЧМН за периферійним типом (при бульбарному паралічі) відмічається у хворих, які страждають стовбуровим енцефалітом, пухлинами, боковим аміотрофічним склерозом і т.д.

Центральний параліч м’язів, які іннервуються руховою порцією IX—X нервів, при однобічному ураженні через наявність двобічних кортико-нуклеарних зв’язків не спостерігається.

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 212

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>