Скарги при захворюваннях органів дихання

Сторінка 1 з 212

Основні скарги при захворюваннях органів дихання такі: задишка, кашель, кровохаркання, легенева кровотеча, біль у грудях.

Задишка — це відчуття нестачі повітря, незадоволення вдихом чи видихом. Задишка, зумовлена порушенням функції дихального апарату може бути зумовлена наступними причинами:

– З боку дихальних шляхів – перешкоди для проходження повітря;

– З боку легеневої тканини – зменшення площі дихальної поверхні легень, зниження еластичності легеневої тканини;

– З боку плеври – накопичення рідини в плевральній порожнині, злуки між парієтальним та вісцеральними листками плеври;

– З боку дихальних м’язів – слабкість, парез або спазм;

– З боку грудної клітки – окостиніння хрящів, зменшення її рухливості, перелом ребер.

Поява задишки у всіх випадках пов’язана з гіпоксією і гіперкапнією та накопиченням в крові недокисленних продуктів метаболізму з розвитком ацидозу.

За своїм характером легенева задишка може бути:

□   Інспіраторною, коли утруднений головним чином вдих; характерна для механічної перешкоди в верхніх дихальних шляхах (ніс, горлянка, гортань, трахея,  великі  бронхи).  Дихання при цьому уповільнене, при вираженому звуженні дихальних шляхів вдих стає голосним (стридорозне дихання);

□   Експіраторна задишка – з утрудненим видихам, спостерігається при зменшенні еластичності легеневої тканини (емфізема легень) та при звуженні дрібних бронхів (бронхіальна астма;

□   Змішана задишка – утрудненні обидві фази дихання, причиною є зменшення площі дихальної поверхні (при запаленні легень, набряку легень, стискуванні легені ззовні, наприклад при гідротораксі, пневмотораксі).

При опитуванні хворого необхідно пам’ятати, що задишка може бути суб’єктивною (відчуття утруднення дихання у вигляді стискування в грудях, неможливість повністю розправити грудну клітину на вдосі або звільнити грудну клітку на видосі, відчуття нестачі повітря). Саме суб’єктивну задишку можна виявити при опитуванні пацієнта. Об’єктивна задишка визначається об’єктивними методами дослідження: зміна частоти, ритма та глибини дихання, участь в акті дихання допоміжної мускулатури верхнього плечового поясу. Крім того, задишка може бути фізіологічною (при фізичному або психоемоційному навантаженні) та патологічною.

Ядуха - це дуже сильна, що межує з асфіксією задишка. Ядуха, що наступає нападами, називається астмою, наприклад, бронхіальна астма, серцева астма.

Кашель - являє собою складнорефлекторний акт, що виникає як захисна реакція при накопиченні в гортані, трахеї, бронхах секрету – мокротиння, крові, або попадання в них сторонніх тіл.

Кашель зазвичай є важливим захисним механізмом очищення бронхів від надлишково накопиченого секрета. Він виникає при подразненні рецепторів блукаючого нерва в кашльових рефлексогенних зонах слизової оболонки гортані, голосових зв’язок, біфуркації трахеї і ділянок поділу великих та середніх бронхів. В дрібних бронхах рецепторів кашльового рефлексу немає. Рефлексогенними зонами кашльового рефлексу є також плевральні листки.

Механізм кашльового поштовху зводиться до глибокого вдоху з наступним несподіваним та посиленим видихом, причому початок видиху відбувається при закритій голосовій щілині. Кашлевий поштовх – це «повітряний постріл через звужену голосову щілину».

Оцінюючи кашель необхідно звернути увагу на його ритм, тембр та характер, на час його появи та обставини, при яких він з’являється.

За ритмом:

♦ Кашель у вигляді окремих кашльових поштовхів, інакше кажучи, покашлювання.   Спостерігається  при  ларингітах, трахеобронхітах, часто у курців.

♦ Кашель у вигляді низки кашльових поштовхів, що повторюються з деякими проміжками (легенево-бронхіальний кашель).

♦ Нападоподібний кашель – при попаданні в дихальні шляхи стороннього тіла, при кашлюку, бронхіальній астмі, при легеневих кавернах, при ураженні бронхіальних лімфатичних вузлів.

За тембром:

♦ Короткий та обережний кашель, зазвичай супроводжується болючим виразом обличчя — властивий сухому плевриту, початку крупозної пневмонії).

♦ Гавкаючий кашель  (набряклість  несправжніх голосових зв’язок, стискування трахеї пухлиною або зобом, ураження гортані, істерія).

♦ Сиплий кашель буває при запаленні голосових зв’язок.

♦ Беззвучний кашель свідчить про звиразкування чи набряк голосових зв’язок, виражену загальну слабкість.

За характером:

♦ Сухий кашель – без виділення мокротиння.

♦ Вологий кашель – з мокротинням.

 За часом появи:

♦ Ранішній кашель свідчить про хронічне запалення верхніх дихальних шляхів – кашель „при вмиванні”.

♦ Вечірній кашель буває при бронхітах, пневмонії.

♦ Нічний кашель – пов’язаний з нічним підвищенням тонусу блукаючого нерва, властивий туберкульозу легень, збільшення бронхопульмональних лімфовузлів.

3а умовами, при яких виникає або по явищам, якими супроводжується:

♦ Кашель що виникає при зміні положення тіла спостерігається при наявності в легені порожнини (бронхоектатична хвороба, абсцес, гангрена легені, кавернозний туберкульоз) – при цьому вміст порожнини в певному положенні тіла виділяється в бронх і відкашлюється. Слід зазначити, що у випадку, коли мокрота виділяється найкраще при положенні хворого на лівому боці, то уражена права легеня, і навпаки.

♦ Кашель, що виникає під час прийому їжі, спостерігається при патологічному сполученні стравоходу з трахеєю або бронхом (рак стравоходу, що звиразкувався та прорвався в бронх).

♦ Кашель, що супроводжується виділенням великої кількості мокроти („повним ротом”) — характерний для випорожнення патологічної порожнини.

♦ Кашель, що супроводжується блювотою – при кашлюку у дітей, при фарингіті (через подразнення чутливої слизової зіву в’язкою мокротою.

Виділення мокроти. Мокрота – це виділення з дихальних шляхів, що виділяється назовні при кашлі. Мокрота — явище завжди патологічне. Механізм виділення мокроти включає в себе три моменти: дія миготливого епітелію слизової бронхів, скорочення бронхіальних м’язів, кашльовий поштовх.

Для оцінки мокротиння як ознаки захворювання органів дихання при опитуванні хворого і при безпосередньому огляді мокротиння необхідно брати до уваги наступні показники.

Кількість – коливається від незначної (сліди) до 1-2 літрів за добу. Зазвичай при опитуванні хворого орієнтуються на об’єм стакана-гранчака. Велика кількість мокротиння вказує на наявність порожнини в легенях.

Консистенція мокротиння — чим більше слизу, тим мокротиння більш в’язке та навпаки.

Характер мокротиння:

♦ Слизовий – в’язка безколірна і прозора або білувата – виділяється на початку гострої пневмонії, бронхіту.

♦ Серозний – рідка прозора або опалесцуюча, нагадує мильний розчин властива набряку легень.

♦ Гнійний – зеленкувата або жовтувата вершкоподібної консистенції супроводжує прорив абсцесу у бронх.

♦ Слизово-гнійний — найчастіший вигляд мокротиння – типовий для більшості запальних процесів бронхів та легень.

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 212

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>