Пухлини середостіння

Сторінка 1 з 212

Пухлини середостіння - це велика група новоутворень (близько 100), які виходять із тканин та органів середостіння. Прийнято вважати, що новоутворення, які виходять із органів розташованих у середостінні (стравохід, трахея, вилочкова залоза) належать до несправжніх пухлин середостіння, а велику групу позаорганних різноманітних по морфологічній будові новоутворів, які виходять із тканин середостіння відносити до справжніх пухлин середостіння. У структурі онкозахворюваності частка злоякісних пухлин середостіння складає 1%.

Анатомія. Середостіння - це простір, розташований між внутрішніми поверхнями легень, грудниною і хребтом. У ньому знаходиться: дуга аорти та її гілки, плечоголовні вени, верхня порожниста вена, трахея, стравохід, блукаючі нерви, грудна протока, загрудинна залоза, серце з осердям та діафрагмові нерви, а також непарна та напівнепарна вени. Між органами знаходиться пухка клітковина.

Класифікація новоутворень середостіння:

a) пухлини вилочкової залози (10-20%);

b) нейрогенні пухлини (15-25%);

c) герміногенні пухлини (15-25%);

d) лімфоїдні пухлини (18-20%);

e) мезинхімальні пухлини (6-8%);

f) мезотеліома плеври;

g) некласифіковані пухлини;

h) інші пухлини, кістки й пухлиновидні утворення:

- хвороба Кастельмана;

- екстра медулярний гемопоез;

- кісти середостіння (7-10%);

- не пухлинні захворювання вилочкової залози (ектопія, гіперплазія, гістіоцитоз, гранулематоз тимуса).

i) метастатичні пухлини середостіння (метастази раку легені, молочної залози, нирки, шлунка, щитовидної залози, яєчка й т.і.)

Нейрогенні пухлини середостіння розвиваються з елементів симпатичного стовбуру, рідше – блукаючих і міжреберних нервів і ще рідше – з оболонок спинного мозку. Локалізуються у верхніх відділах середостіння, паравертебрально. Мають округлу або овальну форму. За гістологічною будовою розрізняють гангліоневрому, невріному, нейрофіброму. До неврогенних пухлин відносять також феохромоцитоми і хемодектоми.

Клініка. При неврогенних пухлинах можуть спостерігатися міжреберні болі з порушенням чутливості, тріада Горнера (птоз, міоз, енофтальм) при локалізації пухлини у верхньому середостінні або, рідше, екзофтальм із мідріазом та розширенням очної щілини, розладом потовиділення, трофічні порушення. Можливі симптоми здавлення спинного мозку.

Діагностика. Рентгенологічно ці пухлини дають картину шаровидної або овоїдної тіні, що у бічній проекції накладається на тінь хребта і широко прилягає до задніх відділів ребер. Контури пухлини чіткі, гладкі. При тривалому існуванні пухлини може виникнути деформація і навіть часткова деструкція ребер і хребців, розширення міжхребцевого простору.

Диференційна діагностика. Проводиться з периферичним раком легенів, пухлинами, кістами легенів, плеври, туберкульомою, внутрішньогрудним зобом, аневризмою аорти.

Лікування – хірургічне. Оперативне втручання здійснюється чрезплеврально боковим або задньобоковим доступом під інтубаційним наркозом. Прогноз при радикальному оперативному лікуванні сприятливий.

Тератоми виникають у результаті порушення і неправильного розвитку тканин. Мають вигляд пухлин, кіст, досягаючи іноді значних розмірів. Макроскопічно розрізняють: a) епідермоїдні кісти; b) дермоїдні кісти (порожнина містить сальну масу з домішкою зроговілих лусочок епідермісу і волосся); c) тератоми (включають не тільки різноманітні тканини, але і зачатки різних органів). Тератоми бувають зрілі і незрілі. Зрілі тератоми добре інкапсульовані, неправильно округлої або овальної форми, різноманітних розмірів, з гладкою або горбистою поверхнею. Незрілі тератоми (тератобластоми) мають вигляд окремих вузлів, які містять дрібні порожнини, можуть досягати великих розмірів, поверхня їх нерівна. Зростають тератоми повільно, спаюються з сусідніми органами, у випадку озлоякіснення (що буває у 8-12 % спостережень) починають швидко збільшуватись.

Клініка. Розташовуючись у передньому середостінні, частіше у середній його третині, проявляються кардіальними симптомами (стискаючий біль у ділянці серця, тахікардія, приступи стенокардії). Компресія головних бронхів і трахеї призводить до виникнення задухи, приступоподібного кашлю, кровохаркання. При стисканні діафрагмального нерву відзначається іррадіація болі у шию, надпліччя, гикавка. При правобічній локалізації у результаті здавления порожнистої вени виникає ціаноз і набряк лиця. При інфікуванні кісти підвищується температура тіла. Можливі різноманітні ускладнення з боку легенів, аж до розвитку абсцедування. Малігнізація тератоїдних утворень супроводжується швидким ростом пухлини і різким проявом клінічних симптомів.

Лікування хірургічне. При спеціальних показаннях можливий і чрезгрудинний доступ. При відсутності малігнізації віддалені результати радикального хірургічного лікування задовільні.

Тимоми (пухлини вилочкової залози) виникають із лімфоїдної і ектодермальної тканин залози. Їх поділяють на епітеліальні і лімфоїдні. За мікроскопічною будовою розрізняють: диференційовані (епідермоїдні) тимоми, недиференційовані епітеліальні тимоми, лімфоепітеліальні тимоми (лімфоепітеліома). Злоякісні тимоми зустрічаються вдвічі рідше, ніж доброякісні.

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 212

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>