Протиепідемічні заходи проти трансмісивних інфекцій

Сторінка 1 з 512345

Ланки епідемічного процесу при малярії.

Природним джерелом малярійних плазмодіїв є хвора на малярію людина і паразитоносій, а також комар роду Anopheles. Однак комарів прийнято вважати специфічними переносниками збудників малярії, а людину єдиним джерелом збудника.

Людина заразна весь період гаметоносійства. За vivax- та ovale – малярії з 4-6 дня хвороби впродовж 2-3 років, за чотириденної малярії впродовж десятків років, за тропічної малярії з 11-15 дня хвороб впродовж 5-8 тижнів.

Самки комарів стають заразними по завершенню спорогонії і до смерті (від кількох днів до 2,5 міс.).

Основний шлях передачі збудників малярії – трансмісивний. Зараження людини відбувається через укус самок комарів роду Anopheles в слинні, яких містяться спорозоїти. Відомо біля 80 видів комарів роду Anopheles, які є переносниками збудників малярії.

Зараження малярією також може відбутися гемотрансфузійним шляхом – при переливанні цільної крові чи формених елементів. У консервованій крові плазмодії зберігаються впродовж 10-14 діб, узамороженій – кілька років. Інфікування людини також може відбутися парентеральним шляхом через забруднений кров'ю хірургічний інструмент. Епідеміологічне значення гемотрансфузійного та парентерального шляхів передачі малярійних плазмодіїв не суттєве і призводить до спорадичних випадків захворювання.

Сприйнятливість до малярії дуже висока і може сягати 100%. Виключення складають люди з генетично детермінованою несприйнятливістю до окремих видів плазмодіїв. Особи з серповидноклітинною анемією, дефіцитом Г-6-ФДГ, носії фетального гемоглобіну несприйнятливі до плазмодія тропічної малярії, корінне населення Західної Африки несприйнятливе до vivax-малярії. В ендемічних районах на малярію хворіють в основному діти з 3-х місячного віку.

Прояви епідемічного процесу при малярії. Для малярії характерна чітка сезонність, що пов'язано з виплодом та активізаціє юкомарів. На територіях з помірним кліматом сезон передачі збудників триває 1,5-2-3 літньо-осінніх місяці, в субтропіках – 3-6 міс, в тропічній зоні зараження малярійними плазмодіями може відбуватися весь рік.

Поширеність. Малярія природно-осередкова хвороба хоча географічне поширення її значне, від 40-60° північної широти до 20-30° південної широти. Умов для поширення малярії немає лише в пустинях, високогірних місцевостях та на Крайній півночі. Найширший ареал має триденна малярія. Тропічна та чотириденна малярія поширені переважно в тропічній та субтропічній зонах. Ареал ovale -малярії обмежений екваторіальною Африкою і деякими океанськими островами.

В Австралії, Північній Америці, Європі та більшості країн СНД малярія практично ліквідована, однак зберігається ризик її завезення із ендемічних вогнищ. В Україні реєструються лише завізні випадки малярії. Найчастіше реєструється завізна малярія викликана Р. vivax (75-80%), рідше тропічна (15-20%), ще рідше ovale-малярія (1-5%). Всі види малярії, окрім vivax-малярії, умов для поширення на території України не мають.

Ступінь ураження населення малярійними плазмодіями в ендемічних регіонах визначають за різними показниками. Зокрема найчастіше використовують показники паразитарного та селезіночного індексів:

  • паразитарний індекс – співвідношення осіб з виявленими паразитами до загальної кількості обстежених виражене у відсотках;
  • селезіночний індекс – співвідношення дітей 2-9 років із пальпуючуюся селезінкою до загальної кількості обстежених виражене у відсотках.

    За класифікацією ВООЗ на основіселезіночного індексу виділяють 4 ступені ендемічності вогнищ малярії:

  • гіпоендемія (селезіночний індекс не перевищує 10%);
  • мезоендемія (селезіночний індекс в межах 11-50%);
  • гіперендемія (селезіночний індекс в межах 51-75%);
  • голоендемія (селезіночний індекс більше 75%).

    Відповідно до класифікації ВООЗ, такі варіанти зараження малярією:

  • місцевий випадок – зараження в природному осередку;
  • завізний випадок – зараження під час перебування в ендемічному осередку, або рецидив завізного випадку;
  • повторний випадок від завізного – зараження від завізного випадку в даному або попередньому епідемічному періоді;
  • прищеплений випадок – зараження гемотрансфузійним чи парентеральним шляхом;
  • рецидивний випадок – рецидив місцевого випадку.

    Основні напрямки епідеміологічного обстеження осередку малярії.

  • У випадку виявлення хворого чипаразитоносія на території можливого поширення малярії проводиться паразитоскопічне дослідження крові членів сім'ї та сусідів;
  • Якщо виявлено повторний місцевий випадок (у сільській місцевості) проводяться подвірні обходи та паразитоскопічне дослідження крові в осіб, підозрілих щодо малярії.

    Паразитоскопічне дослідження крові передбачає виявлення плазмодіїв малярії у хворих шляхом мікроскопії забарвленої по Романовському-Гімзе товстої краплі та мазка крові. Мікроскопія товстої краплі крові дає змогу виявити малярійні плазмодії, а мазку крові – ідентифікувати їх.

    Заходи профілактичної спрямованості.

    Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
    Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
    ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
    uber

    Промо-код: 6nbdd5gque
     

    Поділися даною статтею:


    Сторінка 1 з 512345

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>