Принципи будови та функціонування нервової системи. Функціональна одиниця нервової системи – нейрон. Рухова система. Уявлення про рефлекс та рефлекторну дугу

Сторінка 1 з 3123

Основною структурно – функціональною одиницею нервової системи є нейрон. Будова тіл нейронів і їх відростків є досить різноманітною і залежить від їх функції. Нейрон — нервова клітина з її відростками і кінцевими апаратами. Нейрони оточені з усіх боків клітинами глії, які утворюють каркас для нейронів, слугують їм механічним захистом, приймають участь в живленні нейронів та виконують багато інших обслуговуючих та захисних функцій. Нейрони утворюють паренхіму нервової системи, а клітини глії – її строму. Скупчення тіл нервових клітин утворює сіру речовину мозку, скупчення відростків нервових клітин утворює в межах центральної нервової системи – білу речовину. Нервова клітина складається з тіла та відростків.


Тіло нейрону має ядро, ядерце та протоплазму в якій знаходяться різноманітні органели, притаманні будь-якій клітини – рибосоми, комплекс Гольджі, мітохондрії, та інші. Окрім того, тіло нейрону містить особливі структури, які не описані в тілах інших типів клітин – це тигроїдна речовина (речовина Ніссля), комплекси різних пігментів та інші. Серед відростків нейрону розрізняють один центральний відросток – аксон та декілька периферичних відростків – дендритів. Під мікроскопом аксон впізнають по відсутності в ньому тигроїдної речовини. Згідно закону динамічної поляризації, нервовий імпульс по нейрону рухається по дендритам до тіла нейрону, а від тіла – вже перероблена в нейроні інформація виходить через аксон. Нейрони з’єднуються між собою за допомогою спеціальних утворень – синапсів. Розрізняють дендрито-аксональні, дендрито-дендритні та інші варіанти синапсів. В синапсах в разі виникнення збудження виділяється спеціальна речовина – медіатор. В залежності від функції, яку виконують нейрони їх ділять на: чутливі – ті які несуть інформацію про збудження в напрямку центральної нервової системи; рухові – які несуть перероблену в ЦНС інформацію до органів-виконувачів, насамперед – до м’язів та вставочні, які знаходяться між чутливими та руховими і додатково переробляють інформацію.

З ланцюгів чутливих, вставочних та рухових нейронів складаються рефлекторні дуги. Починаючи з праць І.М.Сеченова стало зрозуміло, що в основі функціонування нервової системи лежить рефлекс . 

Рефлекс – це відповідь організму на подразнення, яка реалізується за допомогою нервової системи. Морфологічним субстратом рефлексу є рефлекторна дуга. 


Рефлекторна дуга сегментарних рефлексів звичайно складається з 2-3 нервових клітин. Якщо дуга спинального рефлексу утворена двома нейронами, то перший з них представлений клітиною спинномозкового ганглія, а другий – руховою клітиною (мотонейроном) переднього рогу спинного мозку.

Клітина спинального ганглію зі своїми відростками називається рецепторною, інакшеаферентною частиною рефлекторної дуги, а мотонейрон переднього рогу – ефекторноюїї частиною. Якщо рефлекторна дуга має 3 нейрони, то третій нейрон є вставним між рецепторним і ефекторним нейронами.

Всі рефлекси поділяють на умовні та безумовні. 

Безумовні рефлекси – є вродженими, характерними для кожного представника біологічного виду. Характерним є те, що безумовні рефлекси утримуються протягом всього життя людини. 

Умовні рефлекси направлені на максимальне пристосування організму до мінливих умов зовнішнього середовища. 

Всі рухи людини можна поділити на рефлекторні і довільні. Рефлекторні рухові реакції є безумовними і виникають у відповідь на больові, світлові, звукові та інші подразнення, включаючи і розтяг м’язів. Аферентні системи являють собою висхідні провідники спинного і головного мозку , що проводять імпульси від усіх органів і тканин. Система, що включає специфічні рецептори, провідники від них і їх проекція в корі мозку, визначаються як аналізатор. Еферентні системи, беручи свій початок від багатьох відділів головного мозку, підходять до нейронів сегментарного апарату спинного мозку і далі направляються до виконавчих органів. Сегментарний апарат спинного мозку представлений сірою речовиною, яка складається з чутливих нейронів (задні роги), вегетативних нейронів (бокові роги) та рухових нейронів (передні роги). 

В забезпеченні функції руху важливу роль відіграють так звані тонічні рефлекси. М’язи, і поза сприйманням імпульсу активного руху знаходяться в стані напруги, що називається тонусом. При розтягуванні м’язу виникає опір, який отримав назву міотатичного рефлексу.

Будова рухових клітин передніх рогів спинного мозку є неоднаковою. Найбільш крупні з них називаються великі і малі a -мотонейрони, окрім цього існують ще і g -мотонейрони.

Добре мієлінізовані, швидкопровідні великі a -мотонейрони інервують білі м’язові волокна, що здатні до швидкого скорочення (фазичні). Малі a -мотонейрони з тоншим аксоном інервують червоні м’язові волокна, що грають важливу роль в підтриманні тонусу і пози (тонічні). Біля 1/3 клітин передніх рогів складають g -мотонейрони з повільнопровідними аксонами, які йдуть до м’язових веретен.

Великі a -мотонейрони пов’язані з гігантськими піраміднимим клітинами кори півкуль головного мозку. Малі a -мотонейрони мають зв’язок з екстрапірамідною системою. Через g -мотонейрони регулюється стан м’язових пропріорецепторів, що відповідають за здійснення міотатичного рефлексу.

Імпульс g -мотонейрона викликає скорочення м’язових елементів веретена, після чого по дендритам клітин спинального ганглію збудження переноситься на a -мотонейрон з виникненням тонічного напруження м’язу.

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 3123

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>