Порушення мислення та інтелекту

Сторінка 1 з 612345...Остання »

Розлади мислення за темпом перебігу асоціацій

Мислення прискорене – це стан, за якого збільшується кількість асоціацій, думок, уявлень, прискорюються їх плин. Судження хворих поспішні, поверхневі, однобокі. Прискорення мислення спостерігається при маніакальних станах, алкогольному сп’янінні.

Ментизм – мимовільний, безперервний і некерований плин думок, уявлень, спогадів, образів, який має обмежений зміст. Хворий не може зосередитись на жодній думці. Ментизм характерний для синдрому Кандинського-Клерамбо.

Мислення сповільнене – коли гальмується процес виникнення асоціацій. Думки іуявлення утворюються повільно. Мовлення стає повільним з тривалими паузами. Хворі відчувають утруднення мислення, не можуть довести своє міркування до логічного кінця. Сповільнення мислення спостерігається при депресивних та астенічних станах.

Мислення деталізоване (докладність, в’язкість мислення) характеризується туго рухомістю, утрудненням під час переходу з однієї думки до іншої, втратою здатності відокремити головне від другорядного. Мислення сповільнене, інертне, фіксоване не певних деталях, дрібницях. Деталізоване мислення характерне для хворих на епілепсію та олігофренію.

Зупинка мислення (шперунг) – раптова, короткочасна, спонтанна зупинка плину думок, що легко виявляється під час розмови. Хворий раптом замовкає. Згодом він пояснює це тим, що в нього відбулась затримка мислення. Спостерігається у хворих на шизофренію.

Розлади мислення за зв’язком асоціацій

Мислення резонерське (безплідне мудрування) характеризується тим, що доводи хворого не ґрунтуються на реальних фактах. Це порожні вербальні посилання, що не відповідають темі розмови й не досягають мети, безплідні міркування, позбавлені конкретного змісту, але оформлені в правильну стилістичну форму. Спостерігається при шизофренії.

Мислення паралогічне проявляється порушенням логіки висловлювань. Певне поняттязмінюється символом, знаком, «зрозумілим» лише хворому. Хворий робить необґрунтовані, інколи безглузді, висновки, які не мають об’єктивних доказів, не відповідають його судженням і не зрозумілі для інших. Дивує «кривою» логікою. Паралогічне мислення характерне для хворих на параноїдну форму шизофренії.

Атактичне мислення характеризується неправильним, парадоксальним поєднанням понять, думок, що не мають логічних зв’язків і спонтанно нанизуються одна на одну. Атактичне мислення проявляється атактичною мовленевою безладністю. Атактична мовлене ва безладність має такі підвиди: 1) зісковзування – хворий, не закінчивши попередньої думки, зісковзнув на іншу. Граматично речення будується правильно; 2) атактичні замикання – в мові хворого поєднується те, що не може бути поєднаним і розривається те, що не може бути розділеним; 3) зміщення ( в часі) – хворий не відповідає на поставлене запитання, йому задають наступні запитання і згодом він відповідає на перше запитання; 4) символізація – хворий надає інший смисл (символ) тому чи іншому поняттю; 5) підміна – одне поняття підмінюється іншим (близький досимволізації); 6) злиття (згущення, аглютинація понять) – злиття окремих складів, слів, що призводить до утворення нових слів (неологізмів); 7) шизофазія – найважчий ступінь атактичної мовленевої безладності, коли сплутаність не тільки словарна, але й граматична. Мовлення хворого у вигляді монологу.

Атактична мовлене ва безладність характерна для шизофренії.

Маніакальна мовленева безладність характеризується прискоренням плину думок за рахунок механічних асоціацій за схожістю, суміжністю, контрастом, інколи доходить до «стрибків ідей». Зміст думок залежить від зовнішніх подразників. Маніакальну мовленеву безладність в залежності від змісту висловлювань поділяють на:

? егоцентричну – хворі говорять про себе;

? екстрасигнальну – хворі говорять про те, що їх оточує;

? репродуктивну – в мовленні хворих події минулого життя;

? співзвучну – хворі розмовляють віршами, рифмують.

Діагностичне значення маніакально-мовленевої безладності – маніакальні стани.

Аментивна мовленева безладність спостерігається при розладах операцій мислення, зокрема синтезу. В мовленні хворих поєднується минуле з сучасним, відсутні смислові зв’язки. У хворих втрачається осмислення висловлювань із-за неможливості (втрати) утворювати внутрішні смислові зв’язки (асоціації) між явищами і предметами оточуючого світу. Хворі висловлюють окремі фрази: «Що це…, чому так… не розумію…, не знаю…, хто вони…, що буде?…» і т.п. Аментивна мовленева безладність спостерігається при психічних розладах інфекційного ґенезу, психічних розладах виснаження.

Хореатична мовленева безладність (інкогерентне мислення) – глибокий розладмислення у хворих з порушенням свідомості, що проявляється у непоєдності понять, суджень. Хворий дезорієнтований в навколишньому. Реальну дійсність сприймає фрагментарно. Мовлення має вигляд хаотичного набору слів, складів, уривків речень, що інколи римуються або повторюють слова, почуті від оточуючих. Спостерігається при екзогенно-органічних психічних розладах.

Мислення аутистичне – відірване від реального світу. Асоціації виникають переважно на основі ідей, уявлень, відчуттів. Хворі тримаються осторонь , ні з ким не спілкуються. Фантазії і реальність співіснують і не розділяються хворим. Бажане сприймається за дійсність. Характерне для шизофренії.

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 612345...Остання »

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>