Під’язиковий нерв (XII). Синдроми, дослідження функції

Сторінка 1 з 212

Під’язиковий нерв (n. hypoglossus, XII пара) є чисто руховим. Його ядро лежить у довгастому мозку, на дні ромбоподібної ямки, у задній частині її. Аксони клітин ядра у вигляді кількох корінців виходять на основу мозку — між оливою і пірамідою. Зливаючись, корінці утворюють стовбур під’язикового нерва, який виходить з черепа через однойменний канал потиличної кістки (canalis hypoglossi) і розпадається на численні гілки, які іннервують м’язи язика на своїй стороні, із яких особливо велике значення має м’яз, який висуває язик вперед (m. genioglossus).

Центральний нейрон XII пари (як і всіх рухових черепно-мозкових нервів) починається від нижніх відділів передньої центральної закрутки, йде в складі coronae radiatae, коліно внутрішньої капсули, в основі стовбуру над ядром здійснює повністю перехрест.

Синдроми ураження під’язикового нерву

Периферійний параліч і парез язика розвивається при, ураженні периферійного нейрону — ядра або стовбура під’язичного нерву. В випадках однобічного ураження нерву мають місце такі симптоми:

· язик при висовуванні відхиляється в сторону ураженого м’яза, тобто в сторону вогнища ураження;

· спостерігається атрофія половини язика на стороні ураження, він має стоншену, зморщену поверхню;

· в м’язах ураженої сторони язика виявляється реакція переродження. Якщо страждає ядро нерва, то на ураженій половині язика відмічаються фібрілярні посмикування.

При двобічному ураженні нерва спостерігається:

· обмежена рухливість язика, а при повному ураженні — нерухливість язика (хворий не може висунути язик із рота);

· порушення мови — мова нечітка, змазана, слова погано зрозумілі (дизартрія), при повному ураженні мова неможлива (анартрія);

· утруднення під час їжі і пиття — харчова грудка з трудом переміщується в роті;

· у випадках повного ураження — атрофія всього язика (їжа і пиття неможливі). Якщо страждають ядра під’язичного нерва, то відмічаються фібрілярні посмикування по всьому язику.

Ураження XII пари за периферійним типом спостерігається при вогнищевих процесах в стовбурі (енцефаліти, боковий аміотрофічний склероз, пухлини і т.д.).

Центральний параліч і парез половини язика спостерігається при однобічному ураженні центрального нейрона, тобто кортико-нуклеарного шляху. В цих випадках язик відхиляється в сторону ураженого м’яза, тобто в сторону, протилежну вогнища ураження; не спостерігається атрофія, фібрілярних посмикувань, реакції переродження м’язів язика (мал.. 34).

У випадку двобічного ураження волокон кортиконуклеарних шляхів картина аналогічна двобічному ураженню ядра або нерва. Спостерігається незручність при рухах або повна нерухомість язика, порушення мови, утруднення під час їжі або пиття, але так як параліч носить центральний характер, то відсутні атрофія, фібрілярні посмикування, реакція переродження м’язів язика.

Ураження XII пари за центральним типом відмічається при локалізації вогнищ ураження у внутрішній капсулі, нижніх відділах передньої центральної закрутки і верхніх відділах стовбура (порушення мозкового кровообігу, пухлини і т.д.).

Дослідження функцій під’язикового нерву

Функцію під’язичного нерву можна досліджувати як в положенні хворого стоячи, сидячи чи навіть лежачи. Лікар пропонує хворому висунути язик. В нормі язик повинен бути розташованим по середній лінії.

Важливе значення в клініці має синдром ураження нервів, ядра яких знаходяться у довгастому мозку. Оскільки довгастий мозок по своїй формі нагадує цибулину його стара описова назва – бульбус (цибулина), і тому такий симтомокомплекс носить назву бульбарного паралічу. Функція бульбарних нервів може порушуватись як при ураженні їх ядер та корінців, так і при пошкодженні кірково-ядерних шляхів, які закінчуються на цих ядрах. В першому випадку виникає периферичний парез (параліч) цих нервів, в другому – центральний. Центральний параліч бульбарної групи нервів назвивається псевдобульбарним.

Бульбарний (периферичний) параліч це клінічний синдром, який розвивається при ураженні IX, X, XII пар черепномозкових нервів або їх ядер. При цьому порушується ковтання їжі (дисфагія ) або виникає повна неможливість ковтання – афагія, порушується вимова слів тобто фонація мови – дисфонія або повна афонія і порушується артикуляція мови – дизартрія або повна відсутність артикуляції – анартрія. Ці клінічні прояви виникають внаслідок парез або паралічу м’язів язика, м’якого піднебіння, голосових зв’язок, надгортанника. При цьому може спострегіатись атрофія м’язів язика з фібрілярними або фасцикулярними посмикуваннями, пониження або втрата рефлексів з задньої стінки горла та з м”якого піднебіння, порушення смаку на задній третині язика, можливі вегетативні розлади (порушення дихання, серцевої діяльності, перистальтики кишок). Бульбарний параліч може бути односторіннім (ураження однієї половини довгастого мозку) і двостороннім (ураження обох половин довгастого мозку).

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 212

2 thoughts on “Під’язиковий нерв (XII). Синдроми, дослідження функції

  1. як виліковується цей бульбарний синдром, і чи виліковується повністю? дякую…

    • Немає однозначної відповіді. Все залежить від причини, яка викликала порушення в довгастому мозку.
      Якщо це, наприклад, енцефаліт чи травма, і (що найважливіше) нейронні центри не пошкоджені органічно, тоді бульбарний синдром оборотній. Звертатись треба до інфекціоністів чи травматологів, залежно від захворювання.
      Якщо причиною є боковий аміотрофічний склероз (БАС) або інше невиліковне на сьогодні захворювання… то зрозуміло.
      Якщо відбувся інсульт, ішемічний чи геморагічний, все знову ж залежить від того, наскільки постраждали центри в довгастому мозку.
      При пухлині стоїть питання про можливість її видалення.
      Отже, сам синдром – це похідне вторинного ураження неврологічних центрів у довгастому мозку. Їх лікувати не вдасться напряму. Це не має сенсу. Треба лікувати першопричину з надією, що функції відновляться. Частіше всього відновлюються.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>