Оперізуючий герпес у дітей

Сторінка 1 з 212

 

Герпеси – вірусні хвороби згрупи інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються висипкою на шкірі,слизових оболонках згрупованих дрібних пухирців на гіперемійованій таінфільтрованій поверхні, що супроводжується свербінням, печією, болем. 

Розрізняють як самостійні нозологічні форми звичайний герпес і оперізуючий герпес. Збудники їх належатьдо герпвірусів, що містять ДНК. Відомо два типи вірусів, які спричиняють звичайний герпес: ВЗГ-1, виділений з уражених ділянок шкіри та слизових оболонок, й ВЗГ-2- з геніталій. Збудником оперізуючого герпесу є вірус вітрянки- зостер. 

Епідеміологія. Джерело інфекції при звичайному герпесі – хвора людина і вірусоносій. Збудник передається зі слиною і статевим шляхом, а також під час медичних маніпуляцій. Первинне інфікування може статися внутрішньоутробно, природах і в перші місяці життя, після чого залишається довічне вірусоносійство. Під впливом провокуючих чинників можуть виникати рецидиви хвороби. 

Джерелом зараження при оперізуючому герпесі можуть бутихворі на цю інфекцію та вітрянку, що відзначається значно більшоюконтагіозністю. Шлях передачі – повітряно-крапельний і контактно-побутовий.Оперізуючий герпес виникає як вторинна інфекція, переважно у дорослих людей,які мають частковий імунітет внаслідок попереднього контакту з вірусом, щостався ще в дитинстві. Діти хворіють дуже рідко. 

Найбільша кількість захворювань на обидва герпеси виникає ухолодну пору року. Імунітет, очевидно, інфекційний. 

Оперізуючий герпес. Інкубаційний період продовжується 7-14 днів, а приперсистуючій формі – багато років. За декілька днів до появи висипки хворівідзначають швидку втомлюваність, головний біль, свербіння, гіперестезію абопарестезію на місці майбутніх вогнищ. Далі підвищується температура тіла таз'являється еритема. На ній виникає група папул, вони перетворюються в пухирці,що зливаються між собою. Висипання, як правило, однобічне. 

Вміст пухирців може мутніти внаслідок попадання піогенноїфлори, і тоді вони перетворюються в пустули. Процес завершується утвореннямкірочок, після відпадання яких залишаються рубчики. З появою висипки більпосилюється, іноді стає нестерпним і може утримуватися місяцями після зникненнявисипки. 

При важкому варіанті хвороби пухирці наповнюютьсягеморагічним вмістом, а згодом розвивається глибокий некроз шкіри і утворюютьсярубці з пігментацією. Зустрічаються генералізовані форми хвороби, при якихелементи висипки з'являються на різних, раніше не ушкоджених ділянках шкіри.Геморагічна та генералізована форми частіше спостерігаються в осіб, якітривалий час отримували кортикостероїди, рентгенотерапію і маютьімунодефіцитний стан. 

Трапляється оперізуючий герпес без висипки, але з больовимсиндромом. 

За локалізацією патологічного процесу розрізняють спінальні та черепно-мозкові форми герпесу, серед спінальних – шийна, грудна йпопереково-крижова. Найчастішою формою є грудний гангліоніт, при якому поряд із загальноінфекційними симптомами спостерігаються висипка і сильний біль по ходу міжреберних нервів; біль може імітувати ішемічну хворобу серця. При шийному гангліоніті герпетичні висипання відзначаються на голові. При нижньошийному і верхньогрудному гангліонітах спостерігається симптом Стейнброккера: пекучий біль у кисті, який поширюється на всю уражену кінцівку та супроводжується набряком і трофічними змінами. При поперековому гангліоніті висипка локалізується на шкірі поперекової ділянки, сідниць і нижньої кінцівки. У випадку черепно-мозкових гангліонітів патологічний процес може локалізуватись у вузлі трійчастого нерва (очна форма герпеса) або колінчатому вузлі (вушна форма). 

Діагностика оперізуючого герпесу шкірної форми і звичайного герпесу при типових проявах нескладна. Значні труднощі виникають при генералізованому герпесі, ураженні очей, центральної нервової системи тощо. 

У таких випадках проводять лабораторні дослідження (вірусологічні, цитологічні та серологічні), які здійснюють в умовах стаціонару. З метою діагностики звичайного герпеса також використовують шкірну алергічну пробу з герпетичним антигеном. 

Диференціальний діагноз. При звичайному та оперізуючому герпесах з урахуванням їхньої клінічної форми необхідно виключити вітрянку, бешиху, сибірку, ентеровірусну герпангіну, екзему, ураження очей і центральної нервової системи іншої етіології. 

Гангренозну форму оперізуючого герпесу відрізнити від сибірки дозволяють інтенсивнийбіль і відсутність дочірніх пухирців по краях струпа та обширного набряку. 

Лікування. Хворі на звичайний герпес шкіри лікуються переважно в домашніх умовах. При інших формах герпесів питання госпіталізації вирішується з врахуванням клінічного перебігу хвороби. 

Висипку змазують фукорцином або діамантовим зеленим. Місцево також застосовують мазі оксолінову, теброфенову і реаферонову (1 000000 МО реаферону, 2 мл дистильованої води, 10 г ланоліну). Вогнища на слизових оболонках змочують розчинами реаферону, лейкоцитарного інтерферону, новокаїну, пізніше змащують обліпиховою та шипшиновою олією. При офтальмогерпесові в кон'юнктиву закапуютьрозчин реаферону, лейкоцитарного інтерферону, ідоксуридіну, лікування здійснюєокуліст. При важкому перебігу хвороби і генералізованій формі застосовуютьреаферон внутрішньом'язово і віролекс усередину, одночасно дають великі дози дексаметазону (до 1,5 мг на 1 кг маси тіла на добу), імуноглобулін. Якщо приєдналась бактеріальна інфекція, показана антибіотикотерапія. 

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 212

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>