Лицевий нерв (VII). Синдроми, дослідження функції

Сторінка 1 з 212

Лицевий нерв (n. facialis, VII пара) є змішаним нервом, оскільки містить в своему складі рухові, чутливі та вегетативні волокна. Чутливу та вегетативні порцію лицевого нерву інколи виділяють як окремий – 13-й черепно-мозковий нерв – проміжний нерв. Раз нерв містить в своєму складі три типи волокн, то відповідно, він має три ядра, які розташовуються у вароліевому мості.

Обидві частини нерва — рухова і чутливо-парасимпатична — виходять на основу мозку у мостомозочковому трикутнику. Потім нервові пучки через внутрішній слуховий отвір входять у лицевий канал вискової кістки, в якому поділяються на лицевий і проміжний нерви. Проміжний нерв отримав свою назву через те, що при вході у внутрішній слуховий отвір він розташовується між власне лицевим нервом та присінково-завитковим нервом (8 пара ЧМН). Проміжний нерв включає чутливі волокна, які несуть смакові імпульси від передніх двох третин язика, і парасимпатичні волокна — до піднижньощелепної і під'язикової слинних залоз, до слізної залози і залоз слизової оболонки порожнини носа і м'якого піднебіння.

Лицевий нерв виходить з черепа крізь шилососкоподібний отвір, утворює сплетення у привушній слинній залозі і поділяється на окремі гілки, які іннервують м'язи лиця (носові, вилицеві, колові м'язи ока і рота тощо), а також деякі м'язи шиї.

Будова лицьового нерва

В клінічній практиці велике значення має визначення характеру парезу мімічної мускулатури. Тобто лікар завжди має чітко встановити: у хворого спостерігається центральний чи периферичний парез (параліч) лицевого нерву. Від вирішення цього питання залежить встановлення топічного і в кінці кінців клінічного діагнозу. Тому далі ми зупинимось дещо детальніше на ході рухових волокон лицевого нерву.

Рухове ядро лицевого нерву розташоване в вентролатеральному відділі варолієвого мосту, на кордоні з довгастим мозком. Аксони клітин, які утворюють рухове ядро лицевого нерву формують корінець лицевого нерву, який іннервує мімічні м'язи на своїй стороні. При цьому від верхніх відділів ядра відбувається інервація верхньої мімічної мускулатури, а з нижніх відділів ядра здійснюється іннервація нижньої мімічної мускулатури (нижче кута рота). До верхнього відділу ядра підходять кірково-ядрені волокна як зі своєї сторони, так і з протилежної завдяки наявності над ядерного перехресту. А до нижньої частини ядра лицевого нерву підходять кірково-ядерні волокна виключно з протилежної півкулі. Ця особливість ходу кірково-ядрених волокон має велике значення в топічній діагностиці. Так, при уражені кірково-ядрених волокон вище ядра лицевого нерву з однієї сторони виключиться функція тільки нижньої мімічної мускулатури з протилежної сторони. Клінічно це буде проявлятись згладженістю носо-губної складки та асиметрією рота при показуванні зубів – рот буде перетягуватись в здоровий бік.

Разом з тим при ураженні ядра лицевого нерву, або його корінця виключиться функція як верхньої, так і нижньої мімічної мускулатури на своїй стороні. Тобто центральний параліч лицевого нерву буде характеризуватись паралічем нижньої мімічної мускулатури з протилежного боку щодо вогнища ураження. А периферичний параліч лицевого нерву буде характеризуватись порушенням діяльності мімічної мускулатури на всій половині обличчя на боці ураження.

Синдроми ураження лицевого нерву

При однобічному ураженні нерву знаходять такі ознаки: лобові складки згладжені, око відкрите, кут рота опущений; наморщування лоба і заплющування очей неможливі (заяче око – лагофтальм); при спробі вискалити зуби рот перетягнутий в здорову сторону; при надуванні щік «парусить» уражена сторона; в уражених м'язах спостерігається атрофія і реакція переродження; якщо страждає ядро нерву, то на ураженій половині обличчя нерідко відмічається фасцикулярні посмикування.

Ураження VII пари за периферійним типом спостерігається при невритах, переломах основи черепу, порушенні мозкового кровообігу в області варолієвого мосту і т.п.

Центральний параліч м'язів верхньої половини обличчя при односторонньому і ураженні пірамідного шляху в зв'язку з двобічною кірковою іннервацією не спостерігається. Страждають лише на протилежній стороні вогнища м'язи нижньої половини обличчя, так як вони мають лише однобічну кіркову іннервацію (опущений кут рота, при вискалі зубів рот перетягнутий в здорову сторону, при надуванні щік, «парусить» уражена сторона).

Так як параліч носить центральний характер, то не буває атрофій, фібрілярних посмикувань, реакції переродження. Надбрівний рефлекс посилений.

Ураження VII пари за центральним типом частіше всього відмічається у хворих з порушенням мозкового кровообігу в ділянці внутрішньої капсули і білої речовини півкуль.

Дослідження функцій лицевого нерву

Функцію лицевого: нерву можна досліджувати в будь-якому положенні (стоячи, сидячи, лежачи). Для перевірки функції мімічних м'язів хворому пропонують.

а) підняти брови вверх. При цьому лобові складки повинні бути виражені однаково;

б) насупити брови. В нормі брови зміщуються до середньої
лінії;

в) щільно закрити і заплющити очі. В нормі вони заплющуються однаково.

Далі для дослідження функції нижніх мімічних м'язів хворого просять:

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 212

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>