Геморагічна гарячка з нирковим симптомом

Сторінка 1 з 3123

Геморагічна гарячка з нирковим симптомом (син.: далекосхідний геморагічний нефрозонефрит – гостра вірусна природноосередкова хвороба, що характеризується циклічністю перебігу, універсальним капіляротоксикозом, проявляється високою гарячкою, вираженою загальною інтоксикацією, геморагічним синдромом і ураженням нирок за типом нефрозонефриту.

Етіологія. Збудник ГГНС – сферичний РНК-вмісний арбовірус Hantaаn з родини Вunуaviridae діаметром 80-110 нм. Налічує декілька сероварів. Чутливий до ефіру, хлороформу, ацетону, бензолу, ультрафіолетових променів. Відноситься до ІІ групи патогенності.

Епідеміологія. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом – ендемічне захворювання для Далекого Сходу, деяких районів Європейської частини Росії, але зустрічається і в Білорусії. Україні, Центральній і Західній Європі, Скандинавії. Природні вогнища ГГНС поширені переважно в лісистій місцевості, по берегах водойм та рік. Резервуар і джерело збудників – рижа і сіра полівки, польова миша, сірий і чорний пацюки та ряд комахоїдних тварин, у яких хвороба має гострий перебіг навіть з загибеллю тварини, але часто процес носить латентний тривалий перебіг, а звідси і невизначено довгий період заразності. Виділяється вірус з організму тварин з сечею, випорожненнями, слиною. Випадків зараження від інфікованої людини не описано.

Людина заражається в природних умовах аспіраційним (повітряно-пиловим), рідше аліментарним (переважно через овочі) та контактним (у разі контакту з інфікованою твариною, забрудненими предметами) шляхами. Серед тварин спостерігається трансмісивний механізм передачі (через гамазові кліщі, блохи).

Сприйнятливість людей висока. Після перенесеної хвороби виникає стійкий тривалий, а то і пожиттєвий імунітет (повторні випадки захворювання спостерігаються рідко).

Захворювання серед людей реєструються цілий рік, однак групові спалахи, іноді значні, відмічаються переважно в літньо-осінній період (часте перебування людей у природних осередках на сільськогосподарських та лісовпорядкувальних роботах, туристичних походах, на рибалці, а також міграція гризунів у населені пункти тощо).

Патогенез і патологічна анатомія. Вхідними воротами для збудників є слизові дихальних шляхів і травного каналу, пошкоджена шкіра. Після фази репродукції вірусу в клітинах системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ) виникає фаза вірусемії, яка і зумовлює початок хвороби з розвитком загальнотоксичних проявів. Внаслідок вазотропної дії вірусів (як безпосередньо, так і в результаті виділення біологічно активних речовин, накопичення циркулюючих імунних комплексів) наступає ушкодження кровоносних каплярів, що призводить до плазмореї, зменшення ОЦК, порушення мікроциркуляції, виникнення мікротромбів. Підвищення проникності капілярів у поєднанні з синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові зумовлюють розвиток геморагічного синдрому. Особливо виражені зміни виникають у нирках з розвитком серозно-геморагічного набряку. Останній спричинює стиснення канальців і збиральних ниркових трубочок з заповненням канальців фібрином, розвиток обструктивно-сегментарного нефрозу, зниження клубочкової фільтрації, порушення канальцевої реабсорбції і як результат викликають олігоанурія, масивна протеїнурія, азотемія, електролітний дисбаланс, ацидоз.

На аутопсії знаходять дистрофічні зміни, серозно-геморагічний набряк і крововиливи у всіх внутрішніх органах, особливо в нирках. Останні збільшені, в'ялі, з субкапсульними крововиливами, блідістю коркового і багряночервоним кольором мозкового шарів, вогнищами некрозу пірамідок. Мікроскопічно у вогнищах крововиливів та нирках знаходять ознаки деструкції та некрозу тубулярного апарату, канальці заповнені циліндрами або повністю стиснені, дитрофічні й некробіотичні зміни клубочків.

Клініка. Інкубаційний період триває 14-20 коливаннями від 4 до 45 днів.

В перебігу хвороби виділяють чотири стадії:

  1. початкова або гарячкова (1-4-й день хвороби);
  2. олігурична (4-12-й день хвороби);
  3. поліурична (з 8-12-го по 20-25-й день);
  4. реконвалесценції.

    Початкова стадія характеризується гострим початком без продрому, ознобом, різким підвищенням температури до 38-40о С, появою інтенсивного головного болю в лобно-скроневих ділянках, артралгій, міалгій, сухості в роті, спраги, нерідко появою "сітки " перед очима. У хворих відмічається гіперемія та одутлість обличчя, гіперемія слизової оболонки глотки, ін'єкція судин склер, кон'юнктивіт. Нерідко викликає збудження, тахікардія з наступним розвитком брадикардії, ослаблення гучності тонів серця, гіпотонії, а в тяжких випадках – інфекційно-токсичного шоку. Живіт при пальпації болючий, переважно в ділянках підребер'я, збільшення печінки, рідше селезінки, позитивний симптом Пастернацького. З 2-3-го дня хвороби на слизовій оболонці м'якого піднебіння виникає геморагічна енантема, а з 3-4-го дня – петехіальний висип на шкірі грудей, шиї, обличчя, під пахвами, нерідко у вигляді смуг ("удар батагом"), крововиливи в місцях ін'єкцій, під кон'юнктиву очних яблук, позитивний симптом Румпель-Лееде-Кончаловського ("щипка"), можливі кровотечі (носові, шлункові, маткові), які іноді бувають смертельними.

    В крові відмічається лейкопенія (іноді нормоцитоз), зсув лейкоформули вліво, тромбоцитопенія, підвищення ШОЕ. В сечі – лейкоцити, еритроцити, незначна протеїнурія.

    Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
    Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
    ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
    uber

    Промо-код: 6nbdd5gque
     

    Поділися даною статтею:


    Сторінка 1 з 3123

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>