Чутлива система, синдроми ураження

Сторінка 1 з 3123

Чутливість – це можливість живого організму сприймати подразнення, що надходять із навколишнього середовища або від власних тканин і органів, і відповідати на них диференційованими формами реакцій.

Аналізатори – це функціональні об’єднання структур периферичної і центральної нервової системи, що здійснюють сприймання і аналіз інформації про явища, що відбуваються як в навколишньому, так і у внутрішньому середовищі організму.

Аналізатори поділяють на 2 групи. 

Зовнішні (екстероцептивні) аналізатори здійснюють аналіз інформації про явища, що відбуваються в навколишньому середовищі.

До них відносяться зоровий, нюховий, слуховий, тактильний, больовий та ін. 

Внутрішні (інтероцептивні) аналізатори здійснюють переробку інформації про зміни, що відбуваються у внутрішньому середовищі організму. Одним із основних внутрішніх аналізаторів є руховий аналізатор, що інформує мозок про стан м’язово-суглобового апарату. Проміжне положення між зовнішніми і внутрішніми займає вестибулярний аналізатор.

Кожний аналізатор складається з периферичного (рецепторного) відділу, провідникової частини і кіркового відділу.

Периферичний відділ аналізатору представлений спеціалізованими рецепторами, які перетворюють певні види енергії (світлову, звукову, теплову) в нервові імпульси. 

Провідникова частина аналізаторів представлена не тільки нейронами ядер таламуса і їх проекціями на відповідні ділянки кори мозку, але і такими утвореннями, як ретикулярна формація, структури лімбічної системи, мозочок. 

Кірковий відділ аналізатора має певну локалізацію, наприклад, зоровий – здебільшого у потиличній ділянці, слуховий – в скроневій, руховий – в лобній ділянці кори великих півкуль мозку. Границі цих аналізаторних зон нечіткі.

Діяльність аналізатора не вичерпується тільки аналізом внутрішньої і зовнішньої інформації, а включає в себе і зворотній вплив вищих відділів на рецепторну і провідникову частини аналізатора.

Рецептори в залежності від своєї локалізації умовно поділяються на екстерорецептори(больові, температурні, тактильні), пропріорецепториінтерорецептори (розташовані у внутрішніх органах баро- і хеморецептори). 
(розташовані в м’язах, сухожилках, зв’язках, суглобах) і

Також виділяють поверхневу, глибоку, складну, інтероцептивну і спеціальну чутливість(види чутливості).

До поверхневої відносять больову, теплову, холодову і тактильну чутливість.

М’язово-суглобове відчуття, чуття тиску і ваги тіла, вібраційна, кінестетична чутливістьвідносяться до глибокої чутливості.

Складні види чутливості зумовлені об’єднувальною діяльністю різних типів рецепторів і кіркових ділянок аналізаторів (відчуття локалізації і дискримінації, двомірно-просторове відчуття, стереогноз).

Інтероцептивною чутливістю називають відчуття, що виникають при подразненні внутрішніх органів, стінок кровоносних судин. В значній мірі вони пов’язані зі сферою вегетативної іннервації.

Спеціальна чутливість виникає у відповідь на подразнення ззовні особливих чутливих органів. До цієї чутливості відносяться зір, слух, нюх, смак, причому зір, слух і нюхназиваються іще дистантними, тобто такими, що сприймають подразнення на відстані. Ці аналізатори представлені чутливими нервами відповідних пар черепних нервів

Провідники больової і температурної чутливості.

Перший нейрон провідників больової і температурної чутливості, як і інших шляхів загальної чутливості, представлений нервовою клітиною спинномозкового ганглія з її Т-подібним відростком. Периферичний відросток цієї клітини у складі спинномозкового нерву, сплетення, периферичного нервового стовбура йде до відповідного дерматому. Дендрити, що сприймають холодові подразнення, містять рецептори у вигляді інкапсульованих чутливих закінчень (цибулини Краузе), а теплові волокна – у вигляді неінкапсульованих нервових закінчень (закінчення Руффіні). Аксони клітин спинномозкового ганглія, увійшовши в речовину спинного мозку, проходять крайову зону (зону Лісауера), студенисту речовину і утворюють в основі заднього рогу синапс із другим нейроном чутливого шляху. Клітини другого нейрону складають так звані власні ядра заднього рогу – колонку нервових клітин, що проходить вздовж спинного мозку. Аксон другого нейрону після цього переходить через передню спайку на протилежну сторону в боковий канатик, однак ці волокна проходять не суворо горизонтально, а косо і вверх на 1-2 сегменти вище. Ця анатомічна особливість має значення при визначенні рівня ураження спинного мозку.

Увійшовши в боковий канатик на протилежній стороні, аксон другого нейрона прямує вверх разом з аналогічними волокнами, що вступають в боковий канатик нижче. Утворюється пучок, що приходить через увесь спинний мозок і мозковий стовбур, і закінчується у вентролатеральному ядрі таламуса. Частина аксонів другого нейрона закінчується в ретикулярній формації і в неспецифічних ядрах таламуса.

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 3123

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>