MedViva.com

Медикаментозна хвороба (МХ) – це одна з найвиразніших клінічних форм алергічної реакції організму на медикаменти.

Медикаментозна хвороба – це своєрідна, стійка неспецифічна реакція організму, що виникає при застосуванні терапевтичних або малих доз медикаментів і що проявляється різноманітними клінічними синдромами. Частота МХ за даними вітчизняних авторів складає 7–15%, за даними зарубіжних авторів 18–50%.

Етіологія.

 По суті будь-який лікарський препарат може викликати МХ. Найчастіше причиною МХ є антибіотики (33%). З них – пеніцилінів близько 58,7%, стрептоміцину 15%. На другому місці – сироватки і вакцини – 22,8%, на 3 – транквілізатори 13,6%, на 4 – гормони – 10%, на 5 – анальгетики, на шостому – спазмолітичні – 2,7% і анестезуючі, препарати золота, саліцилати, вітаміни і ін.

Частота уражень в результаті дії фармакотерапевтичних засобів окрім самих лікувальних властивостей препарату і відповіді організму при їх застосуванні, залежить від багатьох інших чинників:

(далі…)

Пневмонія – гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, яке характеризується вогнищевим ураженням респіраторних відділів легень та наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації.

За класифікацією виділяють такі види пневмонії:

- негоспітальна (позалікарняна, розповсюджена, амбулаторна);

- нозокоміальна (госпітальна);

- аспіраційна;

- пневмонія в осіб з тяжкими порушеннями імунітету (вроджений імунодефіцит, ВІЛ-інфекція, ятрогенна імуносупресія).

Крім того, залежно від тяжкості розрізняють пневмонію легкого, середньотяжкого та тяжкого перебігу. Однак досі не вироблено чітких критеріїв щодо розподілу пневмонії легкого та середньотяжкого перебігу. Оскільки обсяг діагностичних та лікувальних заходів при пневмонії цих ступенів тяжкості майже однаковий, доцільно об'єднати їх в одну групу – пневмонію з нетяжким перебігом.

(далі…)

Більше 100 мільйонів людей у світі хворіють на бронхіальну астму. Дані останніх років показують зростання захворюваності та смертності від БА у США, Англії, Австрії, Росії, Україні. Результати епідеміологічних досліджень свідчать про те, що в більшості країн на БА страждають від 4 до 8 % дорослого населення, а помирають 250000 осіб за рік.

Термін "бронхіальна астма" походить від грецького слова "asthma" – тяжке дихання.

Бронхіальна астма (БА) – це хронічне запальне захворювання ДШ, яке спричинене значною кількістю клітин та медіаторів запалення. Хронічне запалення поєднується із ГРБ, що проявляється рецидивними симптомами свистячого дихання, ядухи, скутості у грудній клітці, кашлю, особливо вночі та зранку, які пов'язані з поширеною, але варіабельною бронхообструкцією, яка зворотна спонтанно або під впливом терапії.

(далі…)

Хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) характеризується не повністю зворотним обмеженням прохідності ДШ, що, як правило, прогресує і асоціюється із незвичною запальною відповіддю легень на шкідливі частки або гази, основним чином, пов'язані із палінням. Поряд із ураженням легень ХОЗЛ призводить до значних позалегеневих системних проявів, супутніх захворювань, які обтя-жують його перебіг.

ХОЗЛ є четвертою головною причиною смертності у США і Європі, а серед жінок вона зросла удвічі за останні 20 років. Покращання статистичних показників у найближчому майбутньому не очікується, що пов'язано з таким:

· більш ніж 58 % чоловіків і 14 % жінок в Україні палять;

· серед підлітків 13-16 років кількість курців становить 46,8 %;

· за кількістю курців Україна займає 1-ше місце серед 26 європейських країн.

(далі…)

В останні роки відмічається ріст захворюваності новоутвореннями органів дихання, особливо раком легень та бронхів. співвідношення захворюваності чоловіків та жінок на рак легень приблизно 8:1.

Висока захворюваність раком легенів спостерігається у робітників шахт, рудників, азбестових підприємств. Роль хронічних інфекційних та запальних змін дихальних шляхів і легень очевидна. Це стосується, насамперед, хронічних трахеїтів, бронхітів, бронхоектазів, хронічних пневмоній, кіст, які супроводжуються атипією і проліферацію епітелія бронхів. До факторів, що сприяють захворюванню на рак, слід віднести паління цигарок, опромінення радіоактивними речовинами (в т.ч. рентгенологічне), професійні шкідливості, вади розвитку легень. Вирішальним моментом в етіології рака легень є дія канцерогенів. Вивчається також і роль вірусів.

В патогенезі раку легень має велике значення пригнічення процесів самоочищення бронхів від пилу та слизу за рахунок функції миготливого епітелію, а також перистальтики дрібних бронхів. Секреція слизової оболонки бронхіального дерева в цих умовах страждає, що веде до порушення дренажної функції бронхів. В патогенезі раку має також значення порушення регенерації бронхіального епітелію.

Існують три гістологічних типи раку легень:

(далі…)

Дихальна недостатність – це стан організму, при якому система зовнішнього дихання не забезпечує нормального газового складу артеріальної крові або його підтримання на нормальному рівні досягається за рахунок надмірного функціонального напруження цієї системи.

Дихальну недостатність за перебігом поділяють на гостру, хронічну та гостру на тлі хронічної.

До причин гострої дихальної недостатності (ГДН) відносять ураження дихальних м'язів і периферичних нервів (міастенія, поліомієліт, правець, ботулізм, епілепсія). Розвиток ГДН може бути обумовлений травмою грудної клітки, переломом ребер, пневмотораксом, масивним ексудативним плевритом, перитонітом, гострим розширенням шлунка. До причин ГДН відносять і порушення бронхіальної прохідності:

- Бронхообструкція внаслідок набряку слизової дихальних шляхів;

- Бронхообструкція, спричинена сторонніми тілами, водою при утопленні або слиною, харкотинням, шлунковим вмістом;

- Бронхообструктивний синдром при астматичному статусі, при тотальній пневмонії.

(далі…)

Під інфекційною деструкцією легенів розуміють – патологічний процес, який характеризується некрозом і розпадом легеневої тканини в результаті дії патогенних мікроорганізмів.

Відомі дві форми інфекційної деструкції легенів: абсцес та гангрена легенів.

Абсцес легенів – неспецифічне запалення легеневої тканини, яке супроводжується її розплавленням у вигляді обмеженого вогнища і утворенням однієї чи декількох гнійно-некротичних порожнин з наявністю чітких меж у вигляді грануляційного валу і капсули, яка відділяє їх від легеневої тканини.

Гангрена легенів – важкий патологічний стан, який характеризується поширеним запальним процесом, некрозом і розпадом ураженої тканини легенів зі швидким її гнійним розплавленням без чітких границь і капсули, яка б відділяла вогнище запалення і розпаду від легеневої тканини.

Звернути увагу на основні етіологічні збудники захворювання: золотистий стафілокок, стрептокок, анаеробні мікроорганізми неклостридіального типу, клебсієла, ентеробактер. У 32% хворих – мономікробна флора, у 68% – змішана.

Необхідно засвоїти клініко-патогенетичний принцип класифікації абсцесу та гангрени легенів.

(далі…)

Плеврит не являється самостійним захворюванням. Плеврит є патологічним станом, який ускладнює той або інший процес в легенях, в грудній клітці, межистінні, діафрагмі, або є проявом системних захворювань.

Плеврит – це запалення плевральних листків, що супроводжується випотіванням в плевральну порожнину ексудату того або іншого характеру.

Етіологія:

1. Інфекційні

· туберкульоз (20–50%)

· бактеріальні

(далі…)

Первинна легенева гіпертензія (есенціальна, ідіопатична легенева гіпертензія, первинний склероз легеневої артерії, синдром Аерсі) – захворювання невиясненої етіології, яке характеризується первинним ураженням ендотелію, концентричним фіброзом і некрозом стінок гілок легеневої артерії, що призводить до різкого підвищення тиску (систолічного, діастолічного і середнього) в малому колі кровообігу і гіпертрофії правих відділів серця.

При вивченні питань патогенезу слід звернути увагу на особливості легеневого кровообігу. В патогенезі первинної легеневої гіпертензії до теперішнього часу багато невияснених питань. Не виключена роль спадкових факторів з наслідуванням по аутосомно-домінантному типу. Дослідження сімейних форм первинної легеневої гіпертензії дозволили зробити висновок про роль у патогенезі захворювання: 1) спадкових гемоглобінопатій; 2) гемангіоматозу; 3) імунологічних порушень; 4) змін сполучної тканини; 5) спадкових дефектів згортаючої ("скипаючої") системи крові.

(далі…)

Саркоїдоз – це системне захворюваня, при якому в різних органах утворюються епітеліоїдно-клітинні гранульоми без виражених казеозних змін, які в подальшому розсмоктуються або трансформуються в гіалінову сполучну тканину. Клінічні прояви можуть бути відсутніми, але частіше виникають різні симптоми, пов'язані з ураженням тих чи інших органів. Спостерагіються переважно збільшення внутрішньогрудних лімфовузлів, дисемінація та інші зміни в легенях, бронхах, серозних оболонках. Нерідко ураження печінки призводить до її збільшення. Можливі спленомегалія, пошкодження шкіри, кісток та інших органів.

Частота ураження саркоїдозом різних органів: (далі…)