MedViva.com

Спондилоартропатії (СА)

Діагностичні критерії СА (Європейська група з вивчення спондилоартропатій, 1991)

Великі критерії

1. Біль у хребті. В анамнезі біль у хребті, який має не менше 4 з нижченаведених ознак:

• поява у віці до 45 років;

• непомітний початок;

• зменшення вираженості при рухах;

• ранкова скутість;

• тривалість неменше 3 міс.

2. Синовіт. У минулому чи тепер — асиметричний артрит переважно суглобів нижніх кінцівок.

Малі критерії

1. Сімейний анамнез: наявність у родичів першого чи другого ступеня споріднення:

-анкілозивного спондиліту;

(далі…)

Подагра – це гетерогенне за походженням захворювання, яке характеризується порушенням пуринового обміну та відкладенням у різних тканинах кристалів уратів у формі моноурату натрію чи сечової кислоти (СК).

Відзначити особливості епідеміології подагри, а саме те, що:

· подагра – це третя за частотою (після РА і ДОА) артропатія, що зустрічається як у гострій (підгострій), так і в хронічній формі;

· на подагру хворіє 2% дорослого населення; частота її в Європі та США складає 0,01—0,3 % випадків усіх захворювань, а серед хвороб ревматичної природи 1,5%;

· поширеність гіперурикемії в світі 2-12% (до 25%);

· зазвичай занедужують чоловіки (80—98 %) 35—50 років, співвідношення ч:ж=20:1.

Особливості перебігу подагри в сучасних умовах:

· ріст поширеності та захворюваності;

· більш частий розвиток хвороби в молодому віці;

(далі…)

Остеоартроз (ОА) — гетерогенна група захворювань різної етіології, але з подібними біологічними, морфологічними та клінічними проявами та виходом, основою яких є ураження всіх компонентів суглоба, насамперед хряща, а також субхондральної кістки, синовіальної оболонки, зв'язок, капсул і періартикулярних м'язів .

Історія питання та термінологія.

Гіппократ описував хворобу як "артрит, що не виходить за межі ураженого суглобу". У 1804 р. W . Неbегdеп описав вузлики в ділянці дистальних міжфалангових суглобів.

Термін " артроз" запропоновано Н. Миll ег у 1911 р. з метою підкреслення принципової відмінності хронічного прогресуючого захворювання дегенеративно-дистрофічної природи з первинним ураженням суглобового хряща від артритів — хвороб з домінуванням запальних явищ, розвиток яких розпочинається в синовіальній оболонці.

Епідеміологія та соціально-медичні аспекти.

ОА є найбільш частим захворюванням синовіальних суглобів, с піввідношення жінок і чоловіків складає 1,7:1. В Україні поширеність ОА становить 2200,6 на 100 тис. населення, захворюваність — 497,1 випадків на рік. Захворювання суттєво впливає на епідеміологічні показники, є актуальною соціально-медичною проблемою.

(далі…)

Системні васкуліти (СВ) — група хвороб із схожим патогенезом, в основі яких лежить генералізоване ураження судин із запаленням та некрозом судинної стінки імунного генезу та вторинними симптомами ішемії і порушенням функції різних органів і тканин.

При системних васкулітах (первинних) запалення судин лежить в основі захворювання, на відміну від інших хвороб, при яких васкуліти є лише компонентом патологічного процесу, наприклад при ревматизмі, ревматоїдному артриті, дифузних захворюваннях сполучної тканини (ДЗСТ). Це і лягло в основу сучасної класифікації СВ, яка ділить СВ на первинні і вторинні, а також розділяє СВ залежно від калібру вражених судин. Вторинні васкуліти розвиваються як реакція на інфекцію, інвазію гельмінтами, при новоутвореннях, при хронічних активних гепатитах і при ДЗСТ.

Класифікація первинних васкулітів.

А. З ураженням артерій великого калібру.

1. Гігантоклітинний артеріїт (хвороба Хортона) та ревматична поліміалгія.

2. Неспецифічний аортоартеріїт (хвороба Такаясу).

3. Ізольованийангііт ЦНС.

(далі…)

Системна склеродермія (ССД) — прогресуюче системне захворювання, основою якого є ураження сполучної тканини з переважанням фiброзу, поширена судинна патологiя за типом облiтеруючого ендартеріїту та синдрому Рейно, з характерними змiнами шкiри, опорно-рухового апарату та внутрiшнiх органiв (легень, серця, ШКТ, нирок).

Клінічна класифікація

Клінічна форма:

Дифузна склеродермія.

Лімітована склеродермія.

Перехресний (overlap )синдром:

Системна склеродермія + дерматоміозит та ін.

(далі…)

Системний червоний вівчак (СЧВ) - це системне захворювання сполучної тканини, що розвивається на тлі генетично обумовленої недосконалості імунорегуляторних процесів, що призводить до утворення безлічі антитіл до власних клітин і їх компонентів та виникнення імунокомплексного запалення, наслідком якого є ураження багатьох органів і систем.

Клiнiчна класифiкацiя СЧВ (АРУ, 2004):

Характер перебiгу: гострий; пiдгострий; хронiчний; рецидивний полiартрит; синдром дискоїдного вончака; синдром Рейно; синдром Верльгофа; синдром Шегрена; антифосфолiпiдний синдром.

(далі…)

Ревматоїдний артрит — хронічне системне аутоімунне захворювання сполучної тканини з прогресуючим ураженням переважно периферичних (синовіальних) суглобів за типом прогресуючого симетричного ерозивно-деструктивного поліартриту.

РА, одна з найважчих хронічних хвороб з широким спектром позасуглобових проявів, призводить до інвалідизації (за відсутності лікування — у перші 2-5 років) та зниження тривалості життя.

Історичні аспекти. Перший клінічний опис РА належить Landre – Beauvais (1800). Авторство терміна "ревматоїдний артрит" належить Garrod (1858) .

На РА страж дали П'єр Огюст Ренуар, Едіт Піаф, Крістіан Барнард, президенти США Томас Джеферсон, Теодор Рузвельт, ймовірно — Пітер Пауль Рубенс, Іван Франко.

Епідеміологія. Розповсюдженість РА серед дорослих становить в середньому 1 % (від 0,6 до 1,3%: у віці до 35 років — 0,38%, понад 55 років — 1,4%), захворюваність — 0,02% серед людей 30—50 років. У жінок РА зустрічається в 2,5—3 рази частіше, ніж учоловіків.

Етіопатогенез. РА — мультифакторна хвороба, в т.ч. має значення генетичний фактор, дисбаланс статевих гормонів. Класичним ревматогенним чинником є переохолодження. Середінших провокуючих факторів — травми, перенапруги, метеовпливи (частими є клінічні маніфестації навесні та восени), функціональні порушення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі.

(далі…)

Ревматична лихоманка (гостра, рецидивуюча) – системне запальне інфекційно-алергічне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі.

-хвороба, яка "лиже" суглоби та "кусає" серце

· молодий вік

· зв'язок з інфекцією – b -гемолітичним стрептококом групи А (ангіна, загострення хр. тонзиліту)

· гендерна та генетична схильність (жінки хворіють у 3 рази частіше, вади – у 4 рази частіше, ІІ-ІІІ групи крові)

Патогенез: аутоімунне запалення – попадання стрептококової інфекції в організм – продукція антистрептококових антитіл – утворення імунних комплексів (а_г стрептокока + а_т до нього +комплемент) – осідання їх в мікроциркуляторному руслі – пошкодження міокарда та сполучної тканини, в т.ч. токсинами та ферментами.

(далі…)

Своєчасна діагностика захворювань суглобів — крок до успішного лікування. Нозологічний діагноз у більшості випадків базується на типових щодо певного ревматичного захворювання особливостях суглобового синдрому, екстраартикулярних проявах, лабораторних та інструментальних методах дослідження. Клінічне дослідження суглобів дозволяє виявити об'єктивні ознаки хвороби, які здатні допомогти розпізнати нозологічну приналежність ревматичної хвороби, її локалізацію,стадію розвитку, ступінь порушення функції суглобів, моніторувати та оцінити якість лікування. Від знань лікаря, володіння практичними навичками, ретельностіта точності дослідження суглобів значною мірою залежить своєчасність та правильність встановлення діагнозу, ефективність лікування. Так, оцінку прогресування та ефективність лікування ревматоїдного артриту проводять з урахуванням динаміки клінічних симптомів за індексом оцінки активності ревматоїдного артриту ( DAS чи DAS 28) та Стенфордськоїанкети оцінки здоров'я ( HAQ ).

Методика дослідження суглобів включає: огляд,пальпацію, вимірювання кінцівок та суглобів, визначення ступеня рухливості суглобів.

Дослідження суглобів фактично починається з тієї миті, коли лікар вперше бачить хворого. Спостереження за ходою, поставою,рухами хворого дає загальне уявлення про зміни та функціональні можливостіопорно-рухового апарату, а іноді допомагає встановити діагноз. Помітне накульгування — качина хода, з'являється при коксартрозі.

Дослідження суглобів у хворого проводять, якщо дозволяє стан опорно-рухового апарату, в положенні стоячи, лежачи та під часруху. Якщо досліджують пацієнта в положенні лежачи, він повинен зручно лежати на твердій кушетці, щоб м'язи його були розслаблені.

(далі…)

ХРОНІЧНИЙ ПАНКТРЕАТИТ – запальне захворювання підшлункової залози (ПЗ), яке характеризується болем у животі, періодичними епізодами гострого панкреатиту (ГП) та фіброзом органа, наслідком якого є ендокринна та екзокринна недостатності.

Основні етіологічні фактори:

-          тривале вживання алкоголю (40-90% первинних панкреатитів);

-          захворювання жовчного міхура та жовчовивідних шляхів (ЖВШ);

-          захворювання дванадцятипалої кишки (ДПК) – папіліт, стриктури, поліпоз Фатерова сосочка, дискінезії ДПК з рефлюксом жовчі у панкреатичну протоку;

-          захворювання інших органів шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба, гастрит та ін.), дефіцит білку в дієті, алергічні прояви; вірусна інфекція; порушення обміну речовин (гіперпаратиреоїдизм), гормональні зміни, атеросклероз мезентеріальних судин та ін. (див. класифікацію M-ANNHEIM нижче).

(далі…)