MedViva.com

Шляхи поширення інфекції. Із септичного осередка інфекція поширюється найчастіше по кровоносних шляхах (гематогенно), рідше – по лімфатичним (лімфогенно) і ще рідше – по каналу шийки матки і трубах (інтраканалікулярний шлях). Може бути і периневральний, комбінований шлях, наприклад гематогенно-лімфогенний.

У патогенетичному відношенні інфекційні післяпологові захворювання являють собою динамічний процес, який виникає і розвивається внаслідок взаємодії двох головних систем – мікро- і макроорганізму. Провідне значення при післяпологовій інфекції належить, як правило, макроорганізму, його реактивності і захисним властивостям. Значне зниження реактивності організму вагітної жінки спостерігається при наявності екстрагенітальної патології. Перебіг захворювання залежить також від вірулентності мікроорганізму.

Ускладнення післяпологового періоду інфекційного генезу поділяють на три групи захворювань:

• власне післяпологові септичні захворювання, що виникли внаслідок попадання інфекції на пологові рани;

• інтеркурентні захворювання інфекційного характеру (грип, ГРЗ, ангіна тощо);

• екстрагенітальні післяпологові інфекції, при яких геніталії можуть і не ушкоджуватися (мастит, цистит, пієлонефрит).

(далі…)

КРОВОТЕЧІ В І ПОЛОВИНИ ВАГІТНОСТІ

Самовільний викидень Шифр МКХ-10 – О06

Класифікація за клінічними типами:

- загроза викидня;

- викидень, що розпочався;

- викидень в ходу (неминучий);

- неповний самовільний викидень;

- повний самовільний викидень;

-викидень, що не відбувся (відмерла вагітність).

Діагностика:

- оцінка загального стану вагітної;огляд шийки матки у дзеркалах, бімануальне дослідження;

- оцінка величини крововтрати.

Самовільний викидень(аборт) – переривання вагітності з моменту зачаття до 22 тижніввагітності. Клінічні форми самовільного викидня:

І. Загроза викидня: Даніанамнезу:

- Пізнє менархе та тривалий періодстановлення менструального циклу.

- Захворювання вірусної етіологіїта інфекційно-алергічного характеру в пре- та пубертатному періоді у дівчат.Розлад менструального циклу.

- Медичні аборти, їх ускладнення.

- Безпліддя, особливо лікованеметодами допоміжних репродуктивних технологій.

- Наявність самовільногопереривання попередніх вагітностей.

- Перинатальні втрати в анамнезі.

- Патологічний перебіг попередніхвагітностей та пологів. Гінекологічні операції.

- Перенесені TORCH-інфекції врепродуктивному періоді.

(далі…)

Захворювання серцево-судинної системи.

Серцева недостатність – неможливість серця забезпечити кровообіг, відповідні метаболічні процеси організму в період вагітності і пологів. У вагітних недостатність кровообігу частіше всього розвивається при набутих і уроджених вадах серця, хворобі міокарда, хронічних захворюваннях серця.

В перші місяці вагітності недостатність кровообігу розвивається рідко. Її виникнення частіше виникає в кінці 2 триместру вагітності, так як до 26-28 тижня вагітності максимально збільшується ОЦК, серцевий викид та інтенсивність роботи серця. В родах і ранньому післяпологовому періоді проходять рідкі гемодинамічні порушення: повторний приток крові 400-800 мл при кожній переймі або потузі, переповнення кров'ю судин черевної порожнини після пологів, швидка декомпресія нижньої полої вени, больовий синдром, що сприяє розвитку недостатності кровообігу. Ці періоди є критичними.

Хронічна серцева недостатність

Класифікація серцевої недостатності Нью-Йорської асоціації кардіологів (1995) (далі…)

Шифр МКХ10 О48 – вагітність, що переношується

Вагітністю, що переношується, слід вважати вагітність, яка продовжується більше 42 повних тижнів (294 доби або більше) від першого до останнього нормального менструального циклу. Частота переношування вагітності коливається від 4 до 14%. Розподіл на переношену та пролонговану вагітність не здійснюється.

Пологи, які відбулися після 42 повних тижнів вагітності (на 294 добу або пізніше) називаються запізнілими пологами.

Вагітність, що переношується, супроводжується високим рівнем перинатальної захворюваності і смертності, великою кількістю ускладнень в пологах і післяпологовому періоді у матері і новонародженого.

Переношуваний новонароджений – дитина, яка народилася після 42 повних тижнів вагітності (294 доби або пізніше), має такі ознаки:

- підвищена щільність кісток черепа

- звуження швів і тім'ячків

- різке зменшення або відсутність первородної змазки

- зменшення підшкірно-жирового шару

- зниження тургору шкіри

- лущення шкіри, «кінцівки пралі», «банні ступні»

- збільшення довжини нігтів

- щільні хрящі вушних раковин і носу

Характерні зміни посліду:

(далі…)

Токсикозами (гестозами) називається стан вагітних жінок, який виникає у зв'язку з розвитком всього плідного яйця або його окремих елементів і характеризується різноманітними симптомами, із яких найбільш постійними і вираженими є порушення функції центральної нервової системи, судинні розлади і порушення обміну речовин.

При видаленні плідного яйця або його елементів захворювання зазвичай припиняється.

За терміном виникнення і клінічними проявами зазначені стани поділяються на 2 групи. Розлади, які проявляються в ранні терміни вагітності, частіше в І триместрі, називаються токсикозами. Якщо клінічні симптоми більш виражені в ІІ і ІІІ триместрах – такі стани називаються гестозами.

Для токсикозів найбільш характерні диспептичні розлади і порушення всіх видів обміну. Найбільш часто токсикоз проявляється нудотою і блювотою вагітних, гіперсалівацією. Рідше виявляються такі ускладнення вагітності як дермопатія (дерматоз), тетанія, холестаз, гостра жирова дистрофія печінки, тетанія вагітних, хорея вагітних, остеомаляція, артропатія.

(далі…)