Алергія. Атопія

Сторінка 1 з 1112345...10...Остання »

Aлергія — імунна реакція організму на будь-які речовини антигенного або гаптенного походження, яка супроводжується ушкодженням структури та функції клітин, тканин та органів. Алергічні захворювання (АЗ) — це захворювання, що грунтуються на порушеннях стану реактивності організму, головним проявом якого є підвищена чутливість до факторів зовнішнього середовища та речовин ендогенного походження (алергія). Усі АЗ перебігають з алергічними реакціями (АР) — клінічними гострими проявами, в основі яких є імунологічний конфлікт.

Класифікація алергічних реакцій:

1. За часом появи:

— негайного типу, які розвиваються через 15-20 хв після повторного контакту з алергеном;

— сповільненого типу, що розвиваються через 24-48 год після контакту з АГ.

2. За патогенетичними механізмами розвитку:

— справжні, які мають імунологічну стадію розвитку;

— несправжні, що клінічно перебігають як алергічні, але за своїм походженням позбавлені імунологічних механізмів розвитку.

3. За механізмами розвитку імунної реакції (класифікація Джелла і Кумбса).

 

Патогенез. За стадіями розвитку АР поділяються так:

1. Стадія імунних реакцій (імунологічна), починається з першого контакту організму з алергеном. В організмі утворюються алергічні АТ або сенсибілізовані лімфоцити, відбувається їхнє накопичення.

2. Стадія біохімічних реакцій (патохімічна) полягає у виділенні готових або в утворенні нових біологічно активних речовин — медіаторів алергії. Запускається комплексом АГ-АТ або АГ — сенсибілізований лімфоцит.

3. Стадія клінічних проявів (патофізіологічна) є відповідною реакцією клітин, органів і тканин організму на медіатори, що утворилися у попередній стадії.

 

Діагностика. Критерії оцінки стану сенсибілізації:

1. Генетичні — дозволяють зробити попередній висновок щодо форми АЗ і запропонувати можливий спектр алергенів, що спричинюють це захворювання.

2. Імунологічні — полягають у комплексному визначенні стану різних ланцюгів імунної системи у тестах першого і другого рівня.

3. Патофізіологічні (функціональні): зниження активності бета-адренорецепторів і підвищення тонусу парасимпатичного відділу вегетативносї нервової системи, збочена реакція на адреналін; еозинофілія, яка свідчить про сенсибілізацію організму:

гістамінопектична активність сироватки, що здатна зв'язувати вільний гістамін (гістамінопексія); у нормі цей показник дорівнює 10-24 мкг/мл, при алергії він значно знижений чи зовсім не виявляється.

4. Специфічні (алергологічні). Метою алергологічного анамнезу (АА) є з'ясування шляхом опитування хворого сукупності побутових і професійних контактів з різними речовинами, а також екзо- й ендогенних факторів, що можуть спричиняти АЗ, і на їхній підставі визначити групу алергенів для тестування. Особливу увагу при збиранні АА приділяють спадковій схильності.

Шкірні проби (ШП) — діагностичний метод виявлення специфічної сенсибілізації організму шляхом введення крізь шкіру алергену й оцінки розміру та характеру набряку або запальної реакції, які при цьому розвинулися. Вони грунтуються на тому, що при сенсибілізації організму алергічні АТ (реагіни) фіксуються не тільки у тканинах шокового органа, а й у шкірі.

За характером інформації, що надходить, розрізняють якісні та кількісні ШП: перші відповідають на питання про наявність сенсибілізації до цього алергену, другі дають уяву про ступінь сенсибілізіції. Алерген, що дав позитивну ШП, можна вважати причиною захворювання лише при збіганні результатів проби з даними анамнезу.

Методи шкірного тестування та показання до їхнього застосування:

— аплікаційні проби (нашкірні, епікутанні), при яких на шкіру передпліччя, неохоплену ураженням, наносять алергени у чистому вигляді або у розчинах концентраціями, що не спричинюють подразнення шкіри у здорових людей. Результати оцінюють через 20 хв, 5-6 год і 1-2 доби. Застосовують при підвищеній чутливості до простих хімічних речовин, деяких медикаментів у хворих на контактний дерматит;

— скарифікаційні проби, при яких на шкіру передпліччя наносять у вигляді крапель різні алергени на відстані 2,0-2,5 ем і крізь кожну краплю окремим для кожного алергену скарифікатором або кінцем голки завдають ушкодження епідермісу так, щоб не порушити їхні кровоносні судини.Застосовують їх при підвищеній чутливості до пилкових, побутових й епідермальних алергенів у хворих на поліно-зи, бронхіальну астму, алергічний риніт, кропив'янку, набряк Квінке. Скарифікаційні ШП виявляють тільки реагіновий тип алергії, оцінюють їх через 15-20 хв. Одночасно можна поставити до 10 ШП з різними алергенами. Різновидом скарифікаційної проби є проба вколюванням — проколювання ін'єкційною голкою тільки епідермісу;

— внутрішньошкірні проби, при яких алергени вводяться у шкіру долонної поверхні передпліччя з допомогою шприця з короткою голкою. Застосовують при підвищеній чутливості до бактеріальних і грибкових алергенів у хворих на бронхіальну астму, хронічну рецидивуючу кропив'янку, а також для виявлення ступеня чутливості до алергенів неінфекційного походження.

Час появи шкірної реакції після впливу алергену та її характер залежать від типу АР. При реагіновому типі вона з'являється у перші 10-20 хв і має вигляд пухиря округлої форми із псевдоподіями рожевого забарвлення і зоною артеріальної гіперемії навколо. При алергічних процесах ПІ та IV типів за Джеллом і Кумбсом шкірна реакція має вигляд гострого запалення з усіма його ознаками. Різниця між III і IV типами полягає у часі: при III типі запалення вона здебільшого виявляється через 4-6 год, при IV — через 24-48 год. Інтенсивність ШП оцінюють або плюсом — від 0 до 4 плюсів, або за діаметром папули чи запального осередку (у мм).

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 1112345...10...Остання »

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>