Алергічний риніт у дітей

Алергічний риніт – інтермітуюче чи постійне запалення слизової оболонки носа і його пазух, обумовлене дією алергенів, що характеризується закладенням, виділенням, свербежем носа, чханням (можлива наявність тільки декількох симптомів).

Алергічний риніт:
• сезонний або інтермітуючий (САР) ;
– пилковий;
– грибковий.
• цілорічний або персистуючий (ЦАР):
– побутовий ;
– епідермальний ;
– харчовий ;
– професійний .

АР може мати легкий, середньо-важкий і важкий перебіг, а також бути неускладненим і ускладненим .

- Легкий – відсутність впливу захворювання на загальний стан чи відпочинок. Застосування ліків епізодичне.

- Середньо-важкий – симптоматика АР ліквідується чи мінімізується при застосуванні відповідних ліків.

- Тяжкий – застосування ліків не ліквідовує клінічні прояви і суттєво не поліпшує якість життя.

Ускладнення: полісенсибілізація, неспецифічна гіперсприйнятливість, синусит, поліпоз носа, гострий чи хронічний отит, бронхіальна астма.

Гостра фаза АР починається через декілька хвилин після по трапляння на слизову носа алергена, пізня фаза – через 6-12-24 годин.

Клінічні прояви АР характеризуються 4 класичними симптомами: свербіж носа, приступоподібне чхання, водянисті виділення з носа (ринорея) і закладеність носа.

Обов'язкові обстеження.

1.Збирання скарг і анамнезу (сезонний характер нежиті, погіршення у суху погоду, поза приміщенням – для САР, цілорічна симптоматика, погіршення стану у приміщенні – для ЦАР; обтяжена спадковість щодо алергії)

2.Огляд алерголога (з метою виключення неалергічних хронічних захворювань носа – вазомоторного, поліпозного, інфекційного риніту).

3.Шкірне тестування (прик-тест) мікст-алергенами з наступним дообстеженням відповідною групою алергенів.

4.Огляд отоларинголога (виключення неалергічних хронічних захворювань носа, його вроджених вад, ускладнень).

5.Рентгенологічне (рентгенографія, звичайна чи комп'ютерна томографія) дослідження носа і навколоносових пазух.

Додаткові обстеження.

1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гипереозинофілії).

2. Поглиблене шкірне обстеження (прик-тест) з відповідними моноалергенами (пилковими, побутовими, епідермальними, грибковими). При неможливості постановки тестів in vivo , постановка тестів in vitro (визначення специфічного IgE ).

3. В окремих випадках, коли шкірні проби з алергенами сумнівні, проводять провокаційні проби. Проводиться оцінка за суб'єктивною та об'єктивною реєстрацією погіршення носового дихання (звичайна та звукова риноманометрія).

4. Бактеріологічне дослідження зі слизової оболонки носа (для виключення інфекційного риніту).

5. Ендоскопічне обстеження порожнини носа ( в разі патології, яку складно виявити іншим способом).
Лікування.

1. Сезонний АР:

1.1. у сезон пилкування. При ураженні тільки носа – застосування топічних антигістамінних препаратів (алергодил), кромонів, при недостатній ефективності – системних антигістамінних препаратів (бажано 3 покоління) або аерозольних глюкокортикостероїдів (гкс). При комбінованому ураженні – ринокон'юнктивальний синдром, тощо – застосування антигістамінних препаратів 3 покоління, або (при недостатній ефективності) назальних гкс і очних крапель з антигістамінними або гормональними препаратами.

1.2. поза сезоном пилкування – призначення специфічної імунотерапії (сіт) різними методами (парентеральним, ендоназальним, оральним).

2. Цілорічний АР.

2.1. при легкому перебігу цілорічного АР і виявленні обмеженого кола причинних алергенів – призначення специфічної імунотерапії алергенами (сіт) різними методами (при потребі – на фоні попереднього лікування антигістамінними препаратами, кромонами, аерозольними гкс).

2.2. при середньо-важкому та важкому перебігу АР – призначення аерозольних гкс на строк 1-2 місяці (тривалість – в залежності від ефективності їх дії). При затиханні клінічних проявів АР на фоні поступової відміни аерозольних гкс – призначення сіт різними методами. При неефективності сіт (визначається після закінчення основного курсу імунотерапії) – постійне чи періодичне лікування аерозольними гкс.

- при ускладнених формах АР слід проводити комплексне лікування:

1) при поліалергії, неспецифічній гіперреактивності – аерозольними гкс, або комбінацією антигістамінних та лейкотриєнових препаратів;

2) при ускладненні інфекційними сінуситами – комплексне антибактеріальне лікування з наступним алергологічним та імунологічним обстеженням (при імунній недостатності – імунокорекція бактеріальними лізатами), проведення спроби сіт;

3) при ускладнені поліпозом – хірургічне втручання, можливо ендоскопічне; лікування ускладнень, протизапальне лікування аерозольними гкс;

4) при одночасному лікуванні АР і бронхіальної астми слід дотримуватися протоколів лікування цих захворювань (окремо), що прийняті в україні. Зважаючи на спорідненість цих захворювань, перевагу слід віддавати нешкідливому системному лікуванню (сіт, антигістамінним, антилейкотриєновим препаратам), при неефективності – топічним гкс (назальним та ендобронхіальним), в окремих випадках – системним гкс (курсами).

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>