Афективні розлади (маніакальні, депресивні)

Сторінка 1 з 812345...Остання »

В основі афективних розладів закладено розлади настрою — гіпо- або гіпертимія.

Головними ознаками депресивних розладів є такі:

· стійке пригнічення настрою;

· песимістичний спосіб мислення;

· психомоторна загальмованість із зниженням загальної активності, “енергії”;

· втрата здатності відчувати радість (ангедонія).

Маніакальні стани головним чином характеризуються неадекватним піднесенням або роздратуванням, гіперактивністю, прискореним мисленням із ідеями переоцінки власної значущості, мовно-руховим збудженням.

К л а с и ф і к а ц і я

За (МКХ-10) розрізняють:

F3 Афективні розлади настрою

FЗ0 Маніакальний епізод

F31 Біполярний афективний розлад

F32 Депресивний епізод

F33 Рекурентний депресивний розлад

F34 Хронічний (афективний) розлад настрою (включно F 34.0 Циклотимія)

F38 Інші (афективні) розлади настрою

F39 Неуточнені (афективні) розлади

Біполярний афективний розлад (БАР), маніакально-депресивний (МДП), або циркулярний психоз, або циклофренія — ендогенне психічне захворювання, що проявляється винятково емоційними розладами у формі маніакальних і депресивних станів з фазовим перебігом. Захворювання характеризується також тим, що навіть за багаторазового noвторення нападів, затяжного перебігу афективних станів і значної тривалості хвороби зміна особистості, а тим паче, ознаки дефекту майже не розвиваються. Це дає підставу зарахувати БАР до психічних захворювань зі сприятливим прогнозом.

БАР було так названо й виокремлено як самостійне захворювання Е. Крепеліним у кінці XIX ст.

Е п і д е м і о л о г і я

Хворі з цією формою патології, у пацієнтів, які потрапили до психіатричного стаціонару, становлять у середньому від 2 до 6 % від загальної кількості госпіталізованих. Встановлено, що жінки хворіють на БАР майже вдвічі частіше, ніж чоловіки. Лише у разі атипового БАР, яке починається в дитячо-підлітковому віці, різниці щодо частоти цієї хвороби у дівчаток і хлопчиків не помічено.

Е т і о л о г і я і п а т о г е н е з.

У розвитку БАР істотну роль відіграє спадкове обтяження афективними психозами. Тому в дітей хворих батьків значно підвищується ризик захворіти на БАР. Встановлено, що при БАР конкордантність у монозиготних близнюків становить майже 67 %, а у дизиготних — 23 %. Існують і інші непрямі докази спадкової й конституційної зумовленості цієї хвороби, але досі не виявлено будь-якого гена чи їх сукупності, що відповідають за виникнення цієї психічної недуги, хоча описується зв’язок між розладами настрою і генетичними маркерами для хромосом 5, 11, X.

Безперечне значення мають конституційно-типологічні чинники, що проявляються переважно у хворих на БАР з пікнічною будовою тіла. Значну роль грає й преморбідна психологічна предиспозиція. Так, під час ретроспективного аналізу преморбідних особливостей хворих встановлено, що переважають риси характеру циклоїдного, гіпер- чи гіпотимного типів.

Спровокувати хворобу можуть і різкі порушення функції ендокринних залоз, зумовлені статевим дозріванням, вагітністю, пологами, клімаксом. Певне значення мають також психореактивні моменти, пов’язані з тяжкими психічними травмами. Описано випадки, коли хвороба розвинулася після черепно-мозкових травм, інфекційних захворювань. Причиною хвороби можуть стати й інтоксикації, скажімо, такі, що супроводжують алкогольне сп’яніння, особливо у молодих людей.

У патогенезі БАР важливу роль відіграє недостатність діенцефальних і гіпоталамічних мозкових структур, що беруть участь у регуляції емоційного стану. Безперечне значення мають нейрохімічні зміни в системі моноамінів (катехоламінів та індоламінів). Є відомості про роль опіоїдних пептидів, зокрема бета-ендорфіну і лей-енкефаліну, в генезі означеної форми психозу. Однак очевидним є й той факт, що жодна з гіпотез, яка ґрунтується на результатах дослідження нейрохімічних процесів мозку, не може пояснити патогенез афективної патології. Зміни окремих ланок нейрохімічних процесів, яким автори різних гіпотез надають основного патогенетичного значення, слід розглядати не ізольовано, а в поєднанні, бо вони, безперечно, доповнюють одна одну (А. Д. Машковський і співавт., 1983). Є також психоаналітичні й когнітивні теорії походження афективних розладів.

К л і н і к а

До головних проявів БАР належать депресивні й маніакальні стани, котріхарактеризуються афективними порушеннями, зміною темпів психічних процесів, рухових проявів. Залежно від психопатологічної структури виділяють: прості, змішані, атипові й складні варіанти БАР.

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque
 

Поділися даною статтею:


Сторінка 1 з 812345...Остання »

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>