Пальпація грудної клітки

Основні завдання пальпації грудної клітки.

1. Уточнення даних огляду, в тому числі форми грудної клітки, її розмірів, відставання в акті дихання, визначають величину епігастрального кута. Для цього великі пальці обох рук притискають до реберних дуг, кінчики великих пальців впираються в мечоподібний паросток, чотири пальці лежать на бокових поверхнях грудної клітки. Епігастральний кут розташований між великими пальцями. За його величиною можна уточнити тип грудної клітки:

♦   Менше 60° свідчить про наявність паралітичного типу грудної клітки;

♦   У межах 60-80° характерний для астенічного типу грудної клітки;

♦   Наближений до 90° властивий нормостенічному типу грудної клітки;

♦   Від 100 до 120° вказує на гіперстенічний тип грудної клітки;

♦   Більший за  120° визначається при емфізематозному типі грудної клітки;

♦     Асиметрія  епігастрального  кута  можлива при  кіфосколіотичній деформації грудної клітки.

Continue reading

Акція у Києві! Зареєструйся у таксі Убер зараз та отримай 80 грн знижки на 2 перші поїздки!
Ціни на таксі у Києві хороші, водії адекватні. Хіба не супер? Реєструйся зараз, витратиш потім:
ВЗЯТИ ЗНИЖКУ ТУТ
uber

Промо-код: 6nbdd5gque

Загальний та місцевий огляд грудної клітки

Загальний огляд дає багато цінної інформації. Звертають увагу на наявність вимушеного положення в ліжку. Наприклад, при нападі бронхіальної астми хворий сідає в ліжку, фіксує верхній плечовий пояс, спираючись на ліжко або на власні коліна, щоб підключити допоміжні дихальні м’язи до акту видиху та полегшити дихання. При сухому плевриті больові відчуття в ураженій половині зменшуються при положенні, лежачи на ураженому боці – хворий при цьому зменшує екскурсію грудної клітки та відповідно тертя листків плеври. Бронхоектатична хвороба характеризується тим, що при положенні на здоровому боці у хворого починається кашель з відходженням великої кількості гнійної мокроти – це так званий постуральний дренаж – очищення бронхів від мокроти за допомогою певного положення в ліжку, і навпаки, якщо пацієнт хоче зменшити або припинити кашель, він лягає на хворий бік. Continue reading

Скарги при захворюваннях органів дихання

Основні скарги при захворюваннях органів дихання такі: задишка, кашель, кровохаркання, легенева кровотеча, біль у грудях.

Задишка — це відчуття нестачі повітря, незадоволення вдихом чи видихом. Задишка, зумовлена порушенням функції дихального апарату може бути зумовлена наступними причинами:

– З боку дихальних шляхів – перешкоди для проходження повітря;

– З боку легеневої тканини – зменшення площі дихальної поверхні легень, зниження еластичності легеневої тканини;

– З боку плеври – накопичення рідини в плевральній порожнині, злуки між парієтальним та вісцеральними листками плеври;

– З боку дихальних м’язів – слабкість, парез або спазм;

– З боку грудної клітки – окостиніння хрящів, зменшення її рухливості, перелом ребер.

Поява задишки у всіх випадках пов’язана з гіпоксією і гіперкапнією та накопиченням в крові недокисленних продуктів метаболізму з розвитком ацидозу. Continue reading

Перкусія легень: порівняльна та топографічна

Метод перкусії розробив і вперше застосував для дослідження хворих віденський лікар Ауенбруггер в 1791 р. Цей метод спопуляризував і доповнив видатний французький клініцист Корвізар, який у 1808 р. переклав працю Ауенбруггера французькою мовою.
Розрізняють перкусію безпосередню і опосередковану. Безпосередня перкусія, принцип якої полягає в постукуванні кінчиком вказівного або середнього пальця прямо по поверхні тіла, сьогодні застосовується рідко. Натомість спосіб безпосередньої перкусії, розроблений В. П. Образцовим, використовують доволі часто і тепер.

Continue reading

Організація та зміст роботи стаціонарозамінних закладів

Доцільним і можливим є перенесення окремих видів лікувально-профілактичної допомоги зі стаціонарів до закладів первинної медико-санітарної допомоги. Цьому сприяє створення організаційних форм скорочення стаціонарозамінюючої медичної допомоги, до яких відносяться:

• денні стаціонари в поліклініках;

• домашні стаціонари;

• лікарняні стаціонари (відділення, палати)денного перебування.

Мережа денних стаціонарів тільки за чотири роки (1996-1999 рр.)збільшилась з 1362 до 2767, кількість ліжок у них зросла з 16898 до 36311, акількість пролікованих хворих досягла 1 млн, 47 тис. Крім того, в домашніх стаціонарах в 1999 році лікувалось 1 млн. 22 тис хворих.

Continue reading

Організація та зміст роботи амбулаторно-поліклінічних закладів різних рівнів, облік і аналіз їх діяльності. Організація диспансерного обслуговування населення

Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги міському населенню

Цей вид допомоги, як найбільш масовий та соціальнозначущий, займає провідне місце в медичному забезпеченні населення.Амбулаторно-поліклінічна допомога надається переважно в амбулаторіях і поліклініках.

Амбулаторія – заклад, який надає медичну допомогу хворим з однієї або кількох основних лікарських спеціальностей

У поліклініці допомога з багатьох спеціальностей.

Як у амбулаторіях, так і в поліклініках здійснюється лікування хворих при звертанні в ці заклади, а також проводиться профілактична робота. Крім того, вони надають медичну допомогу хворим і вдома.

Continue reading

Методика вивчення та оцінка показників захворюваності інфекційної, важливої неепідемічної, госпіталізованої та з тимчасовою втратою працездатності

Інфекційна захворюваність

У нашій країні існує спеціальний облік і звітність про інфекційні захворювання. Він проводиться з метою запобігання розповсюдженню та виникненню епідемічних спалахів, а також попередженню професійних і харчових отруєнь.

Обов’язковій реєстрації та обліку підлягають такі захворювання: черевний тиф, паратифи, інші інфекції, викликані сальмонельозами, бруцельоз, всі форми дизентерії та ряд інших. Перелік захворювань, який періодично змінюється,регламентує МОЗ України.

Встановлено також порядок позачергових повідомлень при особливо небезпечних інфекціях у разі появи їх на території нашої країни.

Continue reading

Методика вивчення та оцінка показників загальної захворюваності

Захворюваність населення – збірне поняття, що включає в себе показники, які характеризують рівень різних захворювань таїх структуру серед усього населення або окремих його груп на даній території.

В комплексі медичних показників здоров’я захворюваність посідає особливе місце. її медико-соціальне значення визначається тим, що саме захворювання є основною причиною смерті,тимчасової та стійкої втрати працездатності, що в свою чергу призводить до великих економічних втрат суспільства, негативного впливу на здоров’я майбутніх поколінь і зменшення чисельності населення.

Матеріали про рівеньі структуру захворюваності в різних регіонах, а також в окремих статево-вікових групах, особливо в динаміці за ряд років, необхідні для цілеспрямованої розробки програм щодо зміцнення здоров’я населення, зокрема при плануванні розвитку мережі лікувально-профілактичних закладів і підготовки медичних кадрів.

Continue reading

Методика вивчення та оцінка показників смертності

Смертність

Одним з найважливіших демографічних показників громадського здоров’я є смертність, яка характеризує здоров’я населення з точки зору поширення найбільш важкої патології.

В дореволюційні часи мала місце церковна реєстрація випадків смерті, як правило, зі слів родичів або знайомих померлого. Тільки в деяких містах причина смерті зазначалась у лікарських свідоцтвах.

В СРСР обов’язкова лікарська реєстрація причин смерті була започаткована з 1925 року.

Реєстрація смерті проводиться органами реєстрації актів громадянського стану (РАГС) за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення трупа чи за місцем поховання.

Засвідчення смерті проводиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій та інших осіб або за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.

Continue reading

Методика вивчення демографічних процесів

Демографія – наука про населення (від “демос” – народ, “графо” -описувати), або інакше статистика населення.

Статистичне вивчення населення проводиться за двома основними напрямками:

1.Характеристика населення на певний час (його чисельність, склад, особливості розселення тощо) – так звана статика населення;

2.Характеристика процесів зміни чисельності населення – динаміка чи рух населення. Останній у свою чергу поділяється на механічний рух населення (зміни, що відбуваються під впливом переселень – міграційних процесів) і так званий природний рух населення (зміни, що відбуваються внаслідок народжуваності та смертності і характеризують процеси відтворення населення).

Continue reading